Публічне управління щодо розвитку інклюзії в Україні (на прикладі Харківської та Закарпатської областей)

Анотація

Головний принцип державної політики щодо інклюзивності на місцевому рівні – створення рівних можливостей для всіх груп населення та їх участі у соціальних процесах. Надання прав та можливостей усім верствам населення сприяє розвитку їх потенціалу. Головним завданням цієї інновації в Україні є створення мережі послуг для різних соціальних груп на місцевому рівні. Це особливо важливо в умовах збройного конфлікту, оскільки проблеми інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) до місцевих спільнот та адаптації до соціального життя на нових територіях стають все більш актуальними.

Здійснено дослідження особливостей реалізації системи місцевих інклюзивних заходів у контексті специфічних умов місцевостей України. Досліджено практичні аспекти актуальних проблем та викликів, з якими стикаються окремі соціальні групи, що мають певні труднощі «включення» та адаптації на прикладі Харківської та Закарпатської областей.

У статті досліджуються особливості функціонування та основні напрямки розвитку системи місцевих інклюзивних заходів у контексті сучасних перспектив. Розглянуто такі компоненти системи інклюзивних заходів на місцевому рівні (функціональні елементи, інструменти та принципи), як створення програми та інструментів підготовки фахівців соціальних служб; помічників для дітей із особливими освітніми потребами; інклюзивних ресурсних центрів для дітей із особливими освітніми потребами; офіційних сторінок у соціальних мережах про послуги, що надаються дітям з особливими освітніми; партнерства місцевих рад та громадських організацій; умов мобільності для людей з інвалідністю.