Концептуальні підходи до інтерпретації ресурсів відновлення громад

Анотація

У статті проаналізовано концептуальні підходи до інтерпретації матеріальних та нематеріальних ресурсів відновлення громад.

Обгрунтовано, що матеріальні ресурси – це фізичні або фінансові активи, необхідні для відбудови інфраструктури та забезпечення базових потреб громади, зокрема : фінансові ресурси (державне та місцеве фінансування, гранти та допомога від міжнародних організацій (ЄС, Світовий банк тощо), кошти донорів, благодійних фондів та громадських ініціатив, приватні інвестиції); інфраструктура (відбудова доріг, мостів, шкіл, лікарень, водо- та електропостачання, тимчасове або постійне житло для переселенців, відновлення підприємств, комунальних закладів, громадських просторів); техніка та обладнання (будівельна техніка, медичне обладнання, освітні та інформаційні технології); людські ресурси (як матеріальний аспект) – працівники будівельної сфери, архітектори, інженери, медичний, педагогічний та соціальний персонал.

Встановлено, що нематеріальні ресурси – це ті чинники, які не мають фізичної форми, але критично важливі для сталого відновлення громади, зокрема: соціальний капітал (довіра між мешканцями, активна громадянська участь, наявність місцевих ініціатив, самоорганізованих спільнот, пасіонарних особистостей та лідерів громадської думки); інституційна спроможність (компетентність органів місцевого самоврядування, ефективність прийняття рішень і стратегічного планування; освіта та знання (програми перекваліфікації, навчання, доступ до інформації, цифрова грамотність); культура та ідентичність (відновлення культурних об’єктів, традицій, громадської пам’яті, посилення відчуття приналежності до громади); психологічна підтримка (реабілітація людей, які пережили війну, формування резільєнтності та довіри до майбутнього).

Визначено, що відновлення громад є багатовимірним процесом, що вимагає поєднання фізичної реконструкції, соціального згуртування та економічної реабілітації. Обґрунтовано, що важливо залучати громаду до процесу прийняття рішень, оскільки саме місцеві жителі найкраще знають свої потреби та можуть виступати рушіями змін.