Людиноцентрична трансформація публічної служби як передумова ефективної післявоєнної відбу-дови України

Анотація

У статті здійснено комплексне наукове осмислення процесу людиноцентричної трансформації публічної служби як визначальної передумови ефективної післявоєнної відбудови України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переорієнтації системи публічного управління від інституційно-бюрократичної моделі до сервісної, орієнтованої на потреби людини, забезпечення довіри громадян до держави та підвищення результативності управлінських рішень у процесах відновлення країни. У роботі проаналізовано теоретико-методологічні підходи до розуміння людиноцентризму в публічному управлінні, розкрито його зміст як базового принципу сучасної державної служби, що передбачає пріоритетність прав, свобод і потреб людини у процесі формування та реалізації державної політики.

У межах дослідження визначено, що людиноцентрична трансформація публічної служби передбачає системні зміни у трьох взаємопов’язаних площинах: інституційній (модернізація організаційної структури та процедур публічного управління), кадровій (формування нової управлінської культури, розвиток професійних компетентностей, етичних стандартів і сервісного мислення службовців) та цифровій (впровадження технологій електронного урядування, цифрових платформ взаємодії держави і громадян, автоматизація адміністративних послуг). Обґрунтовано, що саме синергія цих складових забезпечує підвищення ефективності, прозорості та підзвітності публічної служби.

Особливу увагу приділено зв’язку між рівнем людиноцентричності публічного управління та успішністю процесів післявоєнної відбудови. Доведено, що відновлення України потребує не лише інфраструктурної та економічної реконструкції, але й відновлення соціальної довіри, що можливе за умови формування відкритої, сервісної та клієнтоорієнтованої держави. У статті також акцентовано на необхідності впровадження інноваційних моделей управління, які базуються на партнерстві держави, громадянського суспільства та бізнесу.

У результаті дослідження сформульовано концептуальні положення щодо ролі людиноцентричної публічної служби як системоутворювального чинника післявоєнної відбудови України та визначено ключові напрями її подальшої трансформації в умовах євроінтеграційних процесів.