Трансформація механізмів та стилів публічного адміністрування в епоху цифровізації.

Анотація

У статті здійснено системний аналіз трансформації механізмів та стилів публічного адміністрування в умовах глобальної цифровізації та євроінтеграційних прагнень України. Дослідження базується на переосмисленні традиційної бюрократичної моделі врядування та її поступовому заміщенні інноваційними підходами, що ґрунтуються на використанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Розкрито сутність цифрової трансформації як ключового чинника модернізації державного апарату. Проведено ґрунтовний порівняльний аналіз традиційних та інноваційних механізмів управління, за результатами якого доведено перевагу екстериторіальних сервісів, алгоритмізації процесів та автоматичної верифікації даних через систему «Трембіта». Акцентовано увагу на тому, що впровадження хмарних рішень та блокчейн-технологій дозволяє радикально знизити корупційні ризики та підвищити прозорість взаємодії між владою та суспільством.

Особливу увагу приділено зміні управлінських стилів – від жорстко ієрархічного та реактивного до гнучкого (Agile), людиноцентричного та проактивного. Доведено, що нова парадигма публічного управління передбачає адаптацію державної системи під потреби особи, де надання послуг ініціюється автоматично на основі аналізу життєвих ситуацій. Визначено роль цифрових платформ та інструментів електронної демократії (е-петиції, громадських бюджетів, онлайн-консультацій) у посиленні суб’єктності громадян та зміцненні соціальної згуртованості.

Проаналізовано вплив європейських стандартів цифрового врядування, зокрема концепцій «Digital by Default» та «Once-Only», на формування нової управлінської культури в Україні. На основі вивчення досвіду Естонії та Польщі обґрунтовано необхідність імплементації принципів відкритості та інтероперабельності для успішної інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.

Ідентифіковано основні ризики цифровізації, такі як цифровий розрив та загрози кібер-
безпеці. Запропоновано комплекс заходів щодо їх мінімізації, який охоплює розвиток цифрової грамотності населення, розбудову мережі центрів надання адміністративних послуг та впровадження багаторівневих систем захисту державних реєстрів. Зроблено висновок про те, що синергія технологічних інновацій та нової управлінської філософії є запорукою побудови ефективної сервісної держави.