Діелектричні властивості сироватки кордової крові людини після тривалого низькотемпературного зберігання
Ключові слова:
сироватка кордової крові, низькотемпературне зберігання, діелектрична проникність.Анотація
Представлено результати дослідження впливу тривалого низькотемпературного зберігання на
діелектричні властивості сироватки кордової крові людини (СККЛ). Для дослідження
використовували сироватку кордової крові людини, розведену фізіологічним розчином у
співвідношенні 1:2. Метою цієї роботи було з'ясування за допомогою гамма-опромінення і методу
НВЧ-діелектрометрії впливу тривалого зберігання зразків СККЛ при -20°С і -196°С на стан води
і, відповідно, на структуру біомакромолекул СККЛ. Для виявлення прихованих ушкоджень
білкових компонентів сироватку після розморожування піддавали гамма-опроміненню. Було
показано, що заморожування до -196°С з наступним зберіганням у рідкому азоті при цій
температурі протягом чотирьох років менше впливає на стан води СККЛ, а отже і на структуру
макромолекул СККЛ, і тому є більш переважним у порівнянні із заморожуванням і зберіганням
при -20°С
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
