Макроекономічні ефекти централізованих і децентралізованих цифрових платформ для відновлення ділової активності в Україні
Анотація
Стаття досліджує макроекономічні ефекти від розвитку централізованих і децентралізованих цифрових платформ та їх роль у відновленні ділової активності в Україні. Автори аналізують трансформаційний вплив платформ на традиційні галузі економіки, ринок праці та систему публічного управління. Особлива увага приділяється синергії платформ з іншими цифровими технологіями, такими як штучний інтелект, аналітика великих даних та Інтернет речей. На прикладі традиційної автомобільної промисловості розглядаються зміни бізнес-моделей під впливом концепції “мобільність як послуга” та шерінгової економіки. Автори також досліджують феномен ізоморфізму політики, коли політичні інститути починають наслідувати логіку функціонування платформ. На основі аналізу міжнародного досвіду та українських кейсів платформізації роздрібної торгівлі, транспорту та фінансових послуг, автори пропонують рекомендації щодо державної політики стимулювання розвитку платформної економіки в Україні. Зокрема, наголошується на необхідності адаптації регуляторного середовища, розвитку цифрової інфраструктури та навичок, підтримки вітчизняних інновацій та забезпечення інклюзивності платформних сервісів. Стаття має міждисциплінарний характер і буде цікавою для дослідників, політиків та практиків, які займаються питаннями цифрової трансформації економіки та суспільства.
Завантаження
Посилання
Dunayev, I., & Kovalenko, M. (2022). New traces of regulation of information platforms and a platform-based economy for the new public good. Pressing Problems of Public Administration, 2(61), 6–24. DOI: https://doi.org/10.26565/1684-8489-2022-2-01 [in Ukrainian]
Kud, A.A. (2023). Global problem of growing economic inequality and tokenization of assets as a prospect of its solution. Economic Analisys, 33(2), 7–24. DOI: https://doi.org/10.35774/econa2023.02.007 [in Ukrainian]
Acemoglu, D., Akcigit, U., & Kerr, W. (2015). Networks and the Macroeconomy:
An Empirical Exploration. NBER Macroeconomics Annual, 30. URL: https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.1086/685961
Acemoglu, D., & Restrepo, P. (2020). Robots and jobs: Evidence from US labor markets. Journal of Political Economy, 128(6), 2188–2244. URL: https://www.journals.uchicago.edu/doi/epdf/10.1086/705716
Barak-Corren, N., & Kariv-Teitelbaum, Y. (2021). Behavioral responsive regulation: Bringing together responsive regulation and behavioral public policy. Regulation & Governance, 15, S163–S182. DOI: https://doi.org/10.1111/rego.12429
Digital Markets Act: Regulation (EU) 2022/1925, 18 July 2022. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/1925/oj
Digital Services Act: Regulation (EU) 2022/2065 of the European Parliament and of the Council of 19 October 2022 on a Single Market For Digital Services and amending Directive 2000/31/EC
(Digital Services Act) (Text with EEA relevance). URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/2065/oj
Fu, X., Avenyo, E., & Ghauri, P. (2021). Digital platforms and develop ment: a survey of the literature. Innovation and Development, 11(2–3), 303–321. DOI: https://doi.org/10.1080/2157930X.2021.1975361
Hemesath, S., & Tepe, M. (2024). Multidimensional preference for technology risk regulation: The role of political beliefs, technology attitudes, and national innovation cultures. Regulation & Governance, 18(4), 1264–1283. DOI: https://doi.org/10.1111/rego.12578
Kruk, S., Toonen, H., & Bush, S. (2024). Digital sustainability assurance governing global value chains: The case of aquaculture. Regulation & Governance, 18(4), 1153–1170. DOI: https://doi.org/10.1111/rego.12571
Lafuente, E., Ács, Z., & Szerb, L. (2022). Analysis of the digital platform economy around the world: A network DEA model for identifying policy priorities. Journal of Small Business Management, 62(2), 847–891. DOI: https://doi.org/10.1080/00472778.2022.2100895
Laux, J., Wachter, S., & Mittelstadt, B. (2023). Trustworthy artificial intelligence and the European Union AI act: On the conflation of trustworthiness and acceptability of risk. Regulation & Governance, 18(1), 3–32. DOI: https://doi.org/10.1111/rego.12512
Liu, P. (2020). Positive, negative, ambivalent, or indifferent? Exploring the structure of public attitudes toward self-driving vehicles on public roads. Transportation Research Part A: Policy and Practice, 142, 27–38.
Marsden, Ph., & Podszun, R. (2020). Restoring Balance to Digital Competition – Sensible Rules, Effective Enforcement. Berlin. URL: http://surl.li/oconug
OECD. (2020). Summary of Discussion of the Hearing on Competition Economics of Digital Ecosystems. Annex to the Summary Record of the 134th Meeting of Competition Committee held on 1–3 December 2020. Paris: OECD. URL: https://one.oecd.org/document/DAF/COMP/M(2020)2/ANN5/FINAL/en/pdf
Paul, R. (2024). European artificial intelligence “trusted throughout the world”: Risk-based regulation and the fashioning of a competitive common AI market. Regulation & Governance, 18(4), 1065–1082. DOI: https://doi.org/10.1111/rego.12563
Stockmann, D. (2022). Tech companies and the public interest: the role of the state in governing social media platforms. Information, Communication & Society, 26(1), 1–15. DOI: https://doi.org/10.1080/1369118X.2022.2032796
UNCTAD. (2017). The ‘New’ Digital Economy and Development. UNCTAD Technical Notes on ICT for Development. No. TN/UNCTAD/ICT4D/08. New York: UNCTAD. URL: https://unctad.org/system/files/official-document/tn_unctad_ict4d08_en.pdf
WEF. (2017). Impact of the Fourth Industrial Revolution on Supply Chains. Geneva: WEF. URL: http://surl.li/blruqn
WEF. (2022). The Future of Capital Markets: Democratization of Retail Investing. Geneva: WEF. URL: http://surl.li/nfzyiw
