Платформні механізми публічного управління медичною реабілітацією: концептуальні засади та інституційні передумови
Анотація
Стаття присвячена обґрунтуванню концептуальних засад та інституційних передумов платформних механізмів публічного управління медичною реабілітацією в Україні. Актуальність дослідження обумовлена критичним розривом між потребами понад 400 тисяч осіб у реабілітаційній допомозі та спроможністю системи, яка налічує 1247 контрактованих надавачів із бюджетом 6 мільярдів гривень, забезпечити координовану допомогу. Проблема полягає у відсутності механізмів інтеграції автономних надавачів різних форм власності без їх адміністративного підпорядкування єдиному центру. Методологія дослідження базується на порівняльному аналізі політик шести країн (Німеччина, Франція, Естонія, Ізраїль, Велика Британія, США) та інституційному аналізі української системи охорони здоров’я. Теоретичною рамкою слугують концепція цифрової зрілості Digital-in-Health Світового банку та теорія платформного врядування Government as a Platform ОЕСР.
Систематизовано міжнародний досвід платформних рішень: німецька модель DiGA створила ринок цифрових терапевтичних засобів із державною реімбурсацією (234 млн євро у 2024 році), французька PECAN розширила механізм на телемоніторинг, ізраїльська Sheba Beyond реалізувала концепцію віртуальної лікарні, естонська X-Road забезпечила міжсекторальну інтероперабельність. Виокремлено архітектурні принципи успішних платформ: відкритість стандартів, модульність, залучення пацієнтів як співтворців, інтероперабельність між медичним та соціальним секторами.
Проаналізовано інституційну спроможність української системи та ідентифіковано три механізми координації: семантичний (МКФ як єдина мова реабілітації), фінансовий (диференційовані тарифи НСЗУ), технологічний (API ЕСОЗ). Встановлено, що ефективність платформної координації визначається синергією цих механізмів, а не їх окремим функціонуванням. Виявлено структурні бар’єри: міжсекторальний розрив між медичною та соціальною системами, адміністративне перевантаження лікарів, цифрова нерівність, вразливість інфраструктури.
Сформульовано практичні рекомендації: розробка національної програми реімбурсації цифрових реабілітаційних рішень за моделлю DiGA, автоматизація обміну даними між ЕСОЗ та базами Мінсоцполітики, впровадження інструментів зменшення адміністративного навантаження, посилення енергетичної автономності цифрової інфраструктури.
Завантаження
Посилання
Cabinet of Ministers of Ukraine (2024). eHealth expanded capabilities for recording patient status during rehabilitation: two international assessment tools added. URL: https://www.kmu.gov.ua/en/news/v-esoz-rozshyryly-mozhlyvosti-fiksatsii-stanu-patsiienta-pid-chas-reabilitatsii-dodano-dva-mizhnarodni-instrumenty-otsiniuvannia [in Ukraine]
Cabinet of Ministers of Ukraine (2024). Veteran PRO: digital space for veterans presented in Diia. URL: https://www.kmu.gov.ua/en/news/veteran-pro-prezentuvaly-tsyfrovyi-prostir-dlia-veteraniv-i-veteranok-u-dii [in Ukraine]
Karamyshev, D., & Dziundziuk, V. (2023). Digital services as tools for implementing the «civic participation 2.0» concept in post-war recovery in Ukraine. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia, 2(63), 84–98. https://doi.org/10.26565/1684-8489-2023-2-06 [in Ukraine]
Kvitka, S., & Shebanov, V. (2025). Digitalisation of the healthcare system in rural territorial communities of Ukraine: a comprehensive approach. Aspekty publichnoho upravlinnia, 13(2), 75–86. https://doi.org/10.15421/152522 [in Ukraine]
Liashko, V. (2024). Digitalisation according to ICF principles will increase transparency of the entire rehabilitation process. Cabinet of Ministers of Ukraine. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/viktor-liashko-tsyfrovizatsiia-za-pryntsypamy-mkf-pidvyshchyt-prozorist-vsoho-protsesu-reabilitatsii [in Ukraine]
Savytska, V. M., & Petrenko, D. A. (2025). Digitalisation of the public administration system in the context of healthcare reform. Baltiiskyi zhurnal ekonomichnykh studii, 11(1), 198–207. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2025-11-1-198-207 [in Ukraine]
Arntz, A., Berendsen, J., Gielen, E. et al. (2023). Technologies in Home-Based Digital Rehabilitation: Scoping Review and Stakeholder Consultation. JMIR Rehabilitation and Assistive Technologies, 10, e44364. https://doi.org/10.2196/44364
Atlantic Council (2024). Ukraine’s wartime experience provides blueprint for infrastructure protection. URL: https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/ukraines-wartime-experience-provides-blueprint-for-infrastructure-protection/
BfArM (2024). Digital Health Applications (DiGA) – Interesting facts. URL: https://www.bfarm.de/EN/Medical-devices/Tasks/DiGA-and-DiPA/Digital-Health-Applications/Interesting-facts/_artikel.html
Capecci, M., Luconi, E., & Piccolo, S. (2024). Advancing public health through technological rehabilitation: A cross-sectional study. BMC Public Health, 24(1), 3401. https://doi.org/10.1186/s12889-024-20879-x
Denis, F., Basch, E., Septans, A. L., Bennouna, J., Urban, T., Dueck, A. C., & Letellier, C. (2019). Two-Year Survival Comparing Web-Based Symptom Monitoring vs Routine Surveillance Following Treatment for Lung Cancer. JAMA, 321(3), 306–307. https://doi.org/10.1001/jama.2018.18085
Dunayev, I. (2025). Human agency vs artificial intelligence and decentralised platforms: Is there a challenge for the public administration system in Ukraine and worldwide? Democratic Governance, 18(1), 5–17. https://doi.org/10.56318/dg/1.2025.5
Dunayev, I., Gavkalova, N., & Kud, A. (2023). Designing a platform-based model of civic participation within the smart-city concept for post-war Ukrainian cities. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(13(124)), 46–56. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.285448
e-Estonia (2024). X-Road – interoperability services. https://e-estonia.com/solutions/interoperability-services/x-road/
Ellingsen, G., Hagerup, E., & Söderström, M. (2023). Designing digital systems for rehabilitation practices: An experience-based co-design approach. Tidsskrift for omsorgsforskning, 9(2), 95–108. https://doi.org/10.18261/tfo.9.2.6
WHO Regional Office for Europe (2025). Financing rehabilitation services in Ukraine: a situation assessment and policy options. WHO Regional Office for Europe.
Garcia, M., Rodriguez, A., & Lopez, C. (2022). Remote patient monitoring in rehabilitation: A systematic review. Journal of Medical Internet Research, 24(8), e38394. https://doi.org/10.2196/38394
Gawer, A. (2022). Digital platforms and ecosystems: remarks on the dominant organizational forms of the digital age. Innovation: Organization & Management, 24(1), 110–124 https://doi.org/10.1080/14479338.2021.1965888
G_NIUS. Agence du Numérique en Santé (2024). Prise en charge anticipée numérique (PECAN). URL: https://gnius.esante.gouv.fr/en/financing/reimbursement-profiles/digital-advance-care-pecan
Janssen, M., & Estevez, E. (2023). Lean government and platform-based governance–Doing more with less. Government Information Quarterly, 30, S1–S8. https://doi.org/10.1016/j.giq.2012.11.003
Jensen, K., Nielsen, P., & Hansen, M. (2022). Rehabilitation information systems: What we know and what we want. International Journal of Health Sciences, 6(3), 11547–11558. https://doi.org/10.53730/ijhs.v6n3.12589
Kattel, R., & Mergel, I. (2023). Estonia’s digital transformation: Mission mystique and the hiding hand (IIPP WP 2018-09). UCL Institute for Innovation and Public Purpose, Working Paper Series.
Knöppler, K., & Stendera, P. (2024). Digital Health Applications (DiGAs) on a Fast Track: Insights From a Data-Driven Analysis of Prescribable Digital Therapeutics in Germany. Journal of Medical Internet Research, 26, e59013. https://doi.org/10.2196/59013
Kud, A.A. (2021). Decentralized information platforms in public governance: reconstruction of the modern democracy or comfort blinding? International Journal of Public Administration. https://doi.org/10.1080/01900692.2021.1993905
Malakhov, K.S. (2023). Insight into the Digital Health System of Ukraine (eHealth): Trends, Definitions, Standards, and Legislative Revisions. International Journal of Telerehabilitation, 15(2), e6599. https://doi.org/10.5195/ijt.2023.6599
Nyenhuis, N. et al. (2023). Randomized controlled trial of a smartphone-based cognitive behavioral therapy for chronic tinnitus. Scientific Reports, 13, 14062. https://doi.org/10.1038/s41598-023-41273-0
OECD (2025). Digital Government. OECD Publishing. URL: https://www.oecd.org/en/topics/policy-issues/digital-government.html
Results for Development (2024). Supporting the government of Ukraine to strengthen physical rehabilitation. URL: https://r4d.org/projects/supporting-the-government-of-ukraine-to-strengthen-physical-rehabilitation/
Rutkowski, S., Richardson, B., & Anderson, L. (2024). Editorial: Enhancing the rehabilitation process with digital technologies. Frontiers in Public Health, 12, 1366077. https://doi.org/10.3389/fpubh.2024.1366077
Sheba Medical Center (2024). Project Sheba Beyond: Virtual Hospital Without Borders. URL: https://sheba-global.com/project/sheba-beyond/
Sheikh, A., Anderson, M., Albala, S. et al. (2021). Health information technology and digital innovation for national learning health and care systems. The Lancet Digital Health, 3(6), e383–e396. https://doi.org/10.1016/S2589-7500(21)00005-4
Topol, E. (2019). Deep Medicine: How Artificial Intelligence Can Make Healthcare Human Again. Basic Books.
World Bank (2024). Digital-in-Health: Unlocking the Value for Everyone. World Bank Publications. URL: https://openknowledge.worldbank.org/entities/publication/06ffb4d1-a7c0-4563-9feb-f14fa8395e32
World Economic Forum (2022). Transforming healthcare by moving from pipeline to platform. URL: https://www.weforum.org/stories/2022/05/to-transform-healthcare-we-need-to-move-to-platform-thinking/
