THE PLACE OF PHILOSOPHY IN THE CONTEMPORARY PARADIGM FOR THE PRACTICE OF SCIENCE

Abstract

Павел Гондек. Место философии в современной парадигме науки. Статья является введением
в проблему определения соответствующего места и роли философии в современной научной рефлексии.
Показаны в ней различия между наукой и философией. Современные научные знания под влиянием тех-
нологической парадигмы становятся прикладными знаниями. В свою очередь, философия представля-
ет собой знание, целью которого является мудрость, понятая как познание принципов и причин суще-
ствования вещей. Поэтому любые формы редуцирования философии к практически-полезным знаниям
являются результатом непонимания её цели и свойственного предмета.

Павло Гондек. Місце філософії в сучасній парадигмі науки. Стаття є введенням в проблему ви-
значення відповідного місця і ролі філософії в сучасній науковій рефлексії. Показані в ній відмінності між
наукою і філософією. Сучасні наукові знання під впливом технологічної парадигми стають прикладними
знаннями. У свою чергу, філософія є знанням, метою якого є мудрість, що зрозуміла як пізнання принци-
пів і причин існування речей. Тому будь-які форми редукування філософії до практично-корисних знань є
результатом нерозуміння її мети і властивого предмету.
Ключові слова: філософія, наука, технологія, мудрість, дійсність.

Paweł Gondek. The Place of Philosophy in the Contemporary Paradigm for the Practice of Science.
For man the explanation of reality is a natural process that results from man’s existential situation. Man makes a
space for himself to live by intellectually discovering the world and by determining his own needs. Even the most
simple operations involve man in the sphere of the intellect, and the process of learning about the world allows
man to perfect his own existence. From experience comes knowledge, and knowledge appears in the form of the
various domains of science. The fact that there are many sciences is the result of the fact that there are many aspects
of the apprehension of things. The aspective character of knowledge is a consequence of the relation between
reality and the subject who knows it. That allows us to discern and organize domains of knowledge that
will serve as the foundation for the formation of the various kinds of the sciences. Contemporary tendencies in
the practice of the sciences tend to practicism in which knowledge is that which can be applied (scire propter
uti). The ideal of theoretical knowledge as the leading kind of knowledge is no longer mentioned. Among the
theoretical science, philosophy seems to be the most useless; it sets for itself the goal of knowing the truth about
the world (scire propter scire) and strives to discover the ultimate causes.
Keywords: philosophy, science, technology, wisdom, reality