ДО ПИТАННЯ ПРО СОЦІАЛЬНУ АНІЗОТРОПНІСТЬ ФІЛОСОФСЬКОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Abstract

Концепт статті – у доведенні правомірності використання поняття «анізотропність» у
системі гуманітарного знання, у тому числі у філософії. Цілий ряд категорій природничих наук,
зазнаючи змістових змін, успішно входить у комплекс загальнонаукових таксонів. На думку
автора, зазначене поняття може належати до цієї групи. Така необхідність обґрунтовується на
прикладі дослідження філософського способу життя, його загальних і часткових особливостей,
що гетерогенно виявляються в різні історичні епохи.

В.В. Лысенкова
К ВОПРОСУ О СОЦИАЛЬНОЙ АНИЗОТРОПНОСТИ ФИЛОСОФСКОГО ОБРАЗА
ЖИЗНИ
Концепт статьи – в доказательстве правомерности использования понятия
«анизотропность» в системе гуманитарного знания, в том числе в философии. Целый ряд
категорий естественных наук, претерпевая существенные изменения, успешно входят в комплекс
общенаучных таксонов. По мысли автора, представленное понятие может принадлежать к
этой группе. Такая необходимость обосновывается на примере исследования философского
образа жизни, его общих и частных особенностей, которые гетерогенно проявляются в разные
исторические эпохи.
Ключевые слова: анизотропность, философский образ жизни, свойство, уровень, форма.

V.V. Lysenkova
CONCERNING PROBLEM OF SOCIAL ANISOTROPY OF PHILOSOPHIC MODE OF LIFE
Concept of this article lies in proving rightfulness of the term «anisotropy» in humanities system,
philosophy included. A number of categories of natural sciences, undergoing substantial changes, have
successfully joined the complex of general scientific taxons. According to the author, this term has a right
to belong to this group. Such necessity is based upon the example of studying philosophic mode of life, its
general features and particularities, heterogeneously appearing in different historical epochs.
Key words: anisotropy, philosophic mode of life, property, level, form.