Повернення читача

сучасна філософія літератури як філософія читання

  • О. V. Tytar Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0002-1951-7830
Ключові слова: читання, філософія культури, філософія літератури, естетика, естетична рецепція

Анотація

Проаналізовано сучасну філософію літератури з точки зору практик читання, зміну модерного способу читання на нові типи читання, а також взаємопроникнення у сучасності різних типів читання. Виявлено, що практиками читання та відповідно філософією читання займались різні дослідники. Окремий напрям у дослідженні читання як певного способу відкритого діалогу було створено М. Рубакіним. Цей напрям отримав назву «бібліопсихологія», тим самим читання розглядається як спосіб антропологічної взаємодії людини і тексту. Найбільше різноманітних ідей, спільних з темою нашого дослідження, міститься у працях Умберто Еко.

Виявлено та охарактеризовано чотири моделі сучасного читання. Читання в першій моделі стає найкращим засобом відбору та переробки інформації, а кінцевою метою та мотивом такого читання стає інформованість, грамотність та можливість соціального ліфту через читання. Друга модель передбачає слідування певним готовим вже зразкам, вона формує та ретранслює соціальні міфи. Така модель передбачає злиття тексту з читачем через міф. На відміну від читання як обміну інформації у читанні як виду казки присутні два компоненти – довіра до інформації та рецептурно-дієвий її характер. Довіра породжує у цій моделі ефект віддзеркалення. В такій моделі читач хоче знайти самого себе, а не інших, свій шлях, коли за палітуркою будь-якою справжньої книги ховається нібито сутність живої людини.

У третій моделі читання читач долучається до оповіді іншого чи самостійно будує розповідь. Середньовіччя будувалось на моделі читання голосно, роблячи з читання певну драматургічну дію.  Новий час через друк, роман, газету, загальну зайнятість та економію часу втрачає цей драматургічний елемент та поступово втрачає оповідь. Література та тексти стають засобом мислення, а не переживання досвіду. Окремо аналізується тип естетичного читання, виділений Умберто Еко. Третій тип читання розрахований на читання як засіб самовдосконалення. Четвертий тип сучасного читання передбачає діалог з багатьма співрозмовниками. Читання такого типу зберігає компонент насолоди та емпатії, через ці два фактори і відбувається фактично перечитування як зустріч з текстом-другом. Доводиться, що в такому типі читання задіяні основні механізми уяви, фантазії та пам’яті. Четвертий тип читання передбачає розвинений як логічний, так і емоційний інтелект, здатність залучати уяву до конструктивної діяльності. Читання є прикладом успішної комунікації, що торкається найбільш глибинних рівнів людської істоти.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О. V. Tytar, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

доктор філос.н., професор ХНУ імені В.Н. Каразіна

Посилання

Гвардини Р. Конец Нового времени / Р. Гвардини // Вопросы философии. – 1990. – № 4. – С. 127–163.

Человек читающий. Homo legens. Писатели ХХ века о роли книги в жизни человека и общества / сост. С.И. Бэлза. – Москва : Прогресс, 1990. – 720 с.

Человек читающий : Homo legens–6. Сборник докладов и статей / под общ. ред. канд. пед. наук М.В. Белоколенко. – Москва : «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2013. – 232 с.

Эко У. От древа к лабиринту. Исторические исследования знака и интерпретации / У. Эко ; пер. с ит. О.А. Поповой-Пле. – Москва : Академический проект, 2016. – 560 с.

Опубліковано
2019-08-31
Цитовано
0 статей
Як цитувати
TytarО. (2019). Повернення читача. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки», (60), 121-127. https://doi.org/10.26565/2306-6687-2019-60-11