Філософія нейроестетики в музичному мистецтві

  • M. М. Obolenskaya Харківський національний університет мистецтв імені І.П.Котляревського http://orcid.org/0000-0002-4044-9633
Ключові слова: мозок, нейроестетика, музичне сприйняття, естетичні закони, оцінка творчості

Анотація

У статті розглядаються механізми аналізу та оцінки музичних творів в площині нейронауки. Пропонується проекція деяких розробок нейроестетики з візуальних видів мистецтва на музику як аудиальную систему. Зокрема, в статті перевіряється, чи можуть ябути застосовані для музики універсальні закони сприйняття, запропоновані доктором нейроестетики В. Рамачандраном. Метою статті є пояснення як співвідносяться універсальні закони, за якими працює головний мозок людини, з музичним мистецтвом.

Нейроестетика як молода і, в той же час, досить розроблена наука дає нам нову унікальну можливість розібратися в структурі і функціях «Я» не тільки ззовні, спостерігаючи поведінку, але також вивчаючи внутрішню роботу мозку. Для музичного мистецтва, в якому багато процесів протікають в області підсвідомого, зіткнення з напрацюваннями нейроестетики і подальша дослідницька робота в сфері цієї науки бачиться досить перспективною.

Сприйняття музики, її розуміння, виконання і створення є не просто творчими діями із різним ступенем обдарованості, але також є складним комплексом нейрофізіологічних процесів, що протікають у мозку людини.

Філософсько-естетичні питання краси в мистецтві розглядаються з позиції еволюції людини як біологичного виду. Еволюційно сформовані адаптаційні звички мають відображення на всіх сферах діяльності сучасної людини, і музика, як один з видів мистецтва, не є винятком. Естетичні уподобання, що здаються інтуїтивними, формуються виключно у головному мозку і, найголовніше, мають загальну для всіх еволюційну основу.

У статті показано, як універсальні естетичні закони однаково добре працюють як в образотаорчих видах мистецтва, так і в музиці. Маються на увазі розроблені і запровоновані доктором В.Рамачандраном універсальні принципи естетичного сприйняття, які він демонструє на прикладі візуальних видів мистецтв – живопису і скульптури. Поряд із дев'ятьома законами, що розробив вчений, пропонується ще один принцип, який претендує на універсальність.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

M. М. Obolenskaya, Харківський національний університет мистецтв імені І.П.Котляревського

У статті розглядаються механізми аналізу та оцінки музичних творів в площині нейронауки. Пропонується проекція деяких розробок нейроестетики з візуальних видів мистецтва на музику як аудиальную систему. Зокрема, в статті перевіряється, чи можуть ябути застосовані для музики універсальні закони сприйняття, запропоновані доктором нейроестетики В. Рамачандраном. Метою статті є пояснення як співвідносяться універсальні закони, за якими працює головний мозок людини, з музичним мистецтвом.

Нейроестетика як молода і, в той же час, досить розроблена наука дає нам нову унікальну можливість розібратися в структурі і функціях «Я» не тільки ззовні, спостерігаючи поведінку, але також вивчаючи внутрішню роботу мозку. Для музичного мистецтва, в якому багато процесів протікають в області підсвідомого, зіткнення з напрацюваннями нейроестетики і подальша дослідницька робота в сфері цієї науки бачиться досить перспективною.

Сприйняття музики, її розуміння, виконання і створення є не просто творчими діями із різним ступенем обдарованості, але також є складним комплексом нейрофізіологічних процесів, що протікають у мозку людини.

Філософсько-естетичні питання краси в мистецтві розглядаються з позиції еволюції людини як біологичного виду. Еволюційно сформовані адаптаційні звички мають відображення на всіх сферах діяльності сучасної людини, і музика, як один з видів мистецтва, не є винятком. Естетичні уподобання, що здаються інтуїтивними, формуються виключно у головному мозку і, найголовніше, мають загальну для всіх еволюційну основу.

У статті показано, як універсальні естетичні закони однаково добре працюють як в образотаорчих видах мистецтва, так і в музиці. Маються на увазі розроблені і запровоновані доктором В.Рамачандраном універсальні принципи естетичного сприйняття, які він демонструє на прикладі візуальних видів мистецтв – живопису і скульптури. Поряд із дев'ятьома законами, що розробив вчений, пропонується ще один принцип, який претендує на універсальність.

Посилання

Пинкер С. Как работает мозг / Стивен Пинкер. – [Пер. с англ. О. Ю. Семиной]. – М.: Кучково поле, 2017. – 672 с.

Рамачандран В. Мозг рассказывает. Что делает нас людьми / Вилейанур Рамачандран. – [Пер. с англ. Елены Чапель под науч. ред. канд. псих. наук Каринэ Шипковой]. – М.: Карьера Пресс, 2016. – 422 с.

Сакс О. Музыкофилия / Оливер Сакс. – [Пер. с англ. А. Н. Анваера]. – Москва: Издательство АСТ, 2017. – 448 с.

Levitin Daniel J. This is your brain on music : the science of a human obsession / Daniel J. Levitin. – New York: Penguin Group (USA) Inc, 2006. – 314 p.

Mallik A., Chanda M. L., Levitin D. Anhedonia to music and mu-opioids: Evidence from the administration of naltrexone / Adiel Mallik, Mona Lisa Chanda, Daniel J. Levitin // Scientific reports, february 2017. – https://www.nature.com/articles/srep41952

Опубліковано
2019-08-31
Цитовано
0 статей
Як цитувати
Obolenskaya, M. (2019). Філософія нейроестетики в музичному мистецтві. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки», (60), 80-89. Retrieved із https://periodicals.karazin.ua/thcphs/article/view/14108