Ціннісні зрушення у повоєнній Україні: напрямки, чинники, суб’єкти

Анотація

У статті розглядаються можливі чинники, напрямки та суб’єкти ціннісної динаміки в умовах повоєнного українського суспільства. Наголошується на необхідності збереження ціннісної єдності населення України, актуалізованої під час повномасштабної фази російсько-української війни. Визначаються такі чинники ціннісних зрушень, як нові форми соціальної нерівності, зумовлені появою в Україні нових соціальних груп (внутрішньо переміщені особи, біженці; військовослужбовці, які боронили Україну в лавах ЗСУ та тероборони; українці, які перебували на тимчасово окупованій території; колаборанти та ін.); поява нових вразливих груп населення (інваліди російсько-української війни; громадяни, які втратили своє житло; діти, чиї батьки загинули під час війни та ін.); демографічна криза, фізичне, психологічне та соціальне здоров'я громадян, їхнє економічне становище; прояви корупційних дій з боку представників державної та місцевої влади тощо. Підкреслюється, що одним із головних суб’єктів ціннісних змін суспільної свідомості є українська молодь, аксіодискурс якої має досить виразну постматеріалістичну складову. Здійснюється порівняльний аналіз ціннісних орієнтацій українського населення, в тому числі молодіжної когорти, до та під час повномасштабного вторгнення рф в Україну. На основі результатів емпіричних досліджень вітчизняних соціологів доводиться, що всупереч деяким положенням теорії Р. Інглхарта, рівень постматеріалізму української молоді в умовах війни не тільки не знизився, а підвищився. Робиться висновок, що, незважаючи на це, у повоєнній Україні буде переважати ціннісний синдром «безпеки» (А. Ручка), тобто орієнтації на економічне та фізичне виживання.