Інтеграційна парадигма географічної науки

  • Alexander Gladkey Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Iurii Golubchikov Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова
Ключові слова: інтеграційна парадигма, гуманізація, постдисциплінарне знання, кількісні і якісні методи, гуманістичні цінності, імператив гуманістичного мислення в географії

Анотація

Досліджено процеси природно-гуманітарної інтеграції в географії. На роль загальногеографічної методології, що поєднує принципи природничих і гуманітарних наук, претендує гуманітарна географія (вона ж географія людини, антропогеографія). Осмислюються загальнонаукові проблеми, пов'язані з дегуманізацією знання і диференціацією наук. Розкривається світоглядна роль постмодерну у формуванні постдисциплінарного наукового знання. Обґрунтовується введення в науку суб'єкта. Визначено роль географії у формуванні гуманістичних наукових цінностей і постдисциплінарного знання. Розвиток гуманізму в географічних науках проаналізовано в історичному аспекті.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Alexander Gladkey, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
доктор географічних наук, професор кафедри економічної та соціальної географії
Iurii Golubchikov, Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова
кандидат географічних наук, доцент, провідний науковий співробітник кафедри рекреаційної географії та туризму

Посилання

1. Borsuk, O.A., Likhacheva, E.A., Timofeev, D.A. (2005). Estetika relyefa i ee izuchenie. Novye i traditsionnye idei v geomorfologii. V Shchukinskie chteniya. Trudy. M.: Geograficheskiy fakultet MGU, 582-584.

2. Bredikhin, A.V. (2010). Rekreatsionno-geomorfologicheskie sistemy. M. – Smolensk, 330.

3. Bunin, I.A. (1915). Vesti s rodiny. Sobr. soch. v 6 t. M.: Izdanie t-va A.F. Marks, Petrograd, 2, 29-36.

4. Voblyi, K.H. (1947). Organіzatsіya pratsі naukovoho pratsіvnyka (metodyka і tekhnіka). K.: Vydavnytstvo AN URSR, 150.

5. Gadamer, Gans-Georg. (2000). Іstina і metod: per. z nіm. K.: Iunіvers. T. 1.: Germenevtika І: Osnovy fіlosof. germenevtiki, 464.

6. Gettner, A. (1930). Geografiya, ee istoriya, sushchnost i metody. L.: Gosizdat «Krasnyi proletariy», 416.

7. Golubchikov, Iu.N. (1981). Energetiko-fizicheskiy podkhod k izucheniyu prirodnykh kompleksov. Voprosy geografii. Geofizika landshafta. M.: Mysl, Sb. 117, 88-95.

8. Grigoriev, A.A. (2012). Geografiya vsemirnogo naslediya. Spb.: Asterion, 344.

9. Dronin, N.M. (1999). Evolyutsiya landshaftnoy kontseptsii v russkoy i sovetskoy fizicheskoy geografii. M.: GEOS, 232.

10. Zamiatin, D.N. (2003). Gumanitarnaya geografiya. Prostranstvo i yazyk geograficheskikh obrazov. M.: Aleteia.

11. Zamiatin, D.N. (2004). Metageografiya. Prostranstvo obrazov i obrazy prostranstva. M.: Agraf, 512.

12. Іshchuk, S.І., Shparaga, T.І., Gladkey, O.V. (2003). Rozkolota geografіya. Naukovі zapysky Vіnnytskoho derzhavnoho pedagogіchnoho unіversytetu іmenі Mykhayla Kotsyubynskoho. Serіya: Geografіya, 6, 5-8.

13. Kalutskov, V.N. (2008). Landshaft v kulturnoy geografii. M.:«Novyi khronograf», 320.

14. Kalutskov, V.N. (2000). Osnovy etnokulturnogo landshaftovedeniya: Uch. pos. M.: Izd-vo MGU, 96.

15. Kolbovskiy, E.Iu. (2011). Esteticheskaya otsenka landshaftov: problemy metodologii. Yaroslavskiy pedagogicheskiy vestnik, 4, III (Estestvennye nauki), 161-166.

16. Maksakovskiy, V.P. (1998). Geograficheskaya kultura. M.: Gumanit. izd. tsentr Vlados, 416.

17. Mironenko, N.S. (2001). Stranovedenie: Teoriya i metody. Uch. pos. dlya vuzov. M.:«Aspekt Press», 268.

18. Moroz, S.A., Onoprіenko, V.І., Bortnik, S.Iu. (1997). Metodologіya geografіchnoi nauky: Navch. posіbnyk. K.: Zapovіt, 333.

19. Nikolaev, V.A. (2003). Landshaftovedenie. Estetika i dizayn. M.: Aspekt press, 176.

20. Ozerov, A.G. (2009). Formirovanie ekologicheskoy kultury lichnosti v protsesse issledovatelskoy, turistsko-kraevedcheskoy deyatelnosti uchashchikhsya. Kraevedcheskiy almanakh, 1, 3-12.

21. Petrova, E.G., Mironov, Yu.V. (2014). Emotsionalno-zritelnoe vospriyatie prirodnykh landshaftov v Rossii i Yaponii: sravnitelnyi analiz. Izvestiya RAN. Seriya geograficheskaya, 1, 130-140.

22. Pіstun, M.D. (1996). Osnovy teorіi suspіlnoi geografіi: Navch. posіbnyk. K.: Vyshcha shkola, 231.

23. Preobrazhenskiy, V.S., Aleksandrova, T.D., Maksimova, L.V. (1997). Geografiya v menyayushchemsya mire. Vek XX. M.:«IGRAN», 273.

24. Preobrazhenskiy, V.S. (1998). Ostrye problemy landshaftovedeniya na rubezhe vekov. Izvestiia RAN. Ser. geograf., 3, 14-19.

25. Preobrazhenskiy, V.S. (2001). Ya – geograf. Iz tvorcheskogo naslediya. M.: GEOS, 292.

26. Ragulina, M.V. (2004). Kulturnaya geografiya: teorii, metody, regionalnyi sintez. Irkutsk: IG SO RAN, 173.

27. Ragulina, M.V. (2007). Kulturnyi landshaft i sotvorchestvo cheloveka i prirody. Geografiya i prirodnye resursy, 3, 88-95.

28. Saushkin, Yu.G. (2001). Izbrannye trudy. Smolensk: Universum, 416.

29. Simonov, Yu.G. (2008). Istoriya geografii v Moskovskom universitete: sobytiya i lyudi. M.: «Gorodets», 504.

30. Solntsev, V.N. (1977). O trudnostyakh vnedreniya sistemnogo podkhoda v fizicheskuyu geografiyu. Voprosy geografii. M.: Mysl, 104.
31. Tishkov, A.A. (2012). Lyudi nashego plemeni. Ocherki. M.: Institut geografii RAN, 276.

32. Tiutiunik, Yu.G. (2013). Problemnye voprosy teorii kulturnogo landshafta. Izvestiya RAN. Seriya geograficheskaya, 4, 34-45.

33. Turner, B.L. (2002). Contested identities: Human-environment geography and disciplinary implications in a restructuring academy. Annals of the Association of American Geographers, 92(1), 52-74.
Опубліковано
2016-06-26
Цитовано
Як цитувати
Gladkey, A., & Golubchikov, I. (2016). Інтеграційна парадигма географічної науки. Часопис соціально-економічної географії, 20(1), 11-17. https://doi.org/10.26565/2076-1333-2016-20-02