Місце України серед європейських країн за рівнем людського капіталу: суспільно-географічний вимір

Анотація

У статті досліджено особливості просторової диференціації людського капіталу в країнах Європи з позицій суспільної географії. Проаналізовано основні сучасні міжнародні методики оцінювання людського капіталу та суміжних категорій, зокрема Human Capital Index (HCI), Human Capital Index Plus (HCI+), Human Development Index (HDI), Global Human Capital Index (GHCI) та Social Progress Index (SPI). Встановлено, що існуючі інтегральні індекси мають обмеження для суспільно-географічного аналізу, оскільки не дозволяють повною мірою виявити структурні відмінності між країнами та просторові закономірності розвитку людського капіталу.

Запропоновано методику суспільно-географічного аналізу людського капіталу на основі багатовимірного ознакового простору. Для оцінювання використано блоки показників здоров’я та освіти: очікувану тривалість життя, індекс медичної інфраструктури, середню кількість років формальної освіти для дорослих, кількість років навчання у школі для дітей з урахуванням якості освіти та витрати на одного студента у вищій освіті за паритетом купівельної спроможності. На основі статистичних даних для 36 країн Європи проведено нормалізацію показників, розраховано Інтегральний індекс людського капіталу та здійснено кластерний аналіз методом Варда.

У результаті виділено шість кластерів країн Європи, які характеризуються різними поєднаннями показників здоров’я та освіти. Встановлено, що найвищі значення інтегрального індексу людського капіталу характерні переважно для країн Західної та Північної Європи, тоді як постсоціалістичні країни мають нижчі показники. Найнижчі значення індексу властиві постсоціалістичним країнам, що не інтегровані до Європейського Союзу. Визначено місце України серед країн Європи за показниками людського капіталу. Україна увійшла до кластеру з низькими показниками здоров’я та освіти, однак характеризується відносно високими значеннями показників, пов’язаних із тривалістю та якістю навчання.

Результати дослідження можуть бути використані для подальшого суспільно-географічного аналізу людського капіталу, розроблення регіональної політики та вдосконалення методичних підходів до оцінювання людського капіталу.