Ставлення населення Закарпаття до релігії та оцінка релігійного туризму
Анотація
У статті досліджено релігійність населення Закарпаття та його ставлення до релігійного туризму як одного з перспективних туристичних продуктів регіону. Показано, що історична багатоконфесійність та етнокультурне різноманіття краю стали підґрунтям формування значної кількості сакральних об’єктів, зокрема унікальних дерев’яних церков русинської традиції, середньовічних храмів та місць паломництва, що становлять вагомий потенціал для розвитку релігійного туризму. Емпіричну базу становлять результати анкетного опитування, проведеного серед 515 жителів області, що дало змогу визначити рівень релігійності населення, частоту участі у релігійних поїздках, ступінь обізнаності щодо сакральних об’єктів та готовність до участі в організованих релігійних турах.
Встановлено, що понад 96% респондентів вважають себе релігійними; більш ніж половина регулярно відвідує церковні служби та бере участь у паломництвах. Однак рівень знання туристично привабливих сакральних локацій залишається низьким. З’ясовано, що подальший розвиток релігійного туризму стримують інфраструктурні обмеження та недостатня популяризація ресурсів. Водночас значний інтерес місцевих жителів до релігійних подорожей, наявність унікальної спадщини та зростання попиту на немасові, автентичні туристичні продукти свідчать про вагомі перспективи післявоєнного розвитку цього напряму.
Завантаження
Посилання
Gyuricza, L., & Bazsika, E. (2017). Népi kultúra a turizmusban. In A. Aubert, L. Gyuricza, & Zs. Huszti (szerk.), A kultúra turizmusa, a turizmus kultúrája (pp. 75-89). Publikon Kiadó, IDResearch Kft., Pécs.
Berghauer, S. (2012). A turizmus, mint kitörési pont Kárpátalján (?) – Értékek, remények, lehetőségek Ukrajna legnyugatibb megyéjében: PhD-értekezés. Pécs: Pécsi Tudományegyetem.
Sass, E. (2019). A kárpátaljai Beregvidék falusi turizmusának helyzete és fejlődési lehetőségei: PhD-értekezés. Pécs: PTE TTK, Földtudományok Doktori Iskola, 206 p.
Tarpai, J. (2013). A természeti és társadalmi erőforrások szerepe Kárpátalja turizmus-fejlesztésében és hatása a területfejlesztésre: PhD-értekezés. Pécs: PTE TTK.
Tóth, A. (2024). A vallás és a turizmus kapcsolódási pontjai Kárpátalján a turisztikai termékfejlesztés tükrében: PhD-értekezés, kézirat. Pécs: PTE TTK, Földtudományok Doktori Iskola.
Molnár J., & Molnár D.I. (2005). Kárpátalja népessége és magyarsága a 2001. évi ukrajnai népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében. Beregszász: PoliPrint Kiadó.
Molnár, J. (2009). Vallási megoszlás. In: BARANYI B. (szerk.). Kárpátalja. Pécs–Budapest: MTA Regionális Kutatások Központja, p. 207-209.
Molnár, D.I. (2018). Perifériáról perifériára: Kárpátalja népessége 1869-től napjainkig. Budapest: Kalligram, MTA Társadalomtudományi Kutatóközpont, Kisebbségkutató Intézet, 182 p.
Kocsis, K. (2016). A Kárpát-medence történeti vallásföldrajza (10–21. század). In: GÁL A. et al. (szerk.). A Kárpát-medence történeti vallásföldrajza. Nyíregyháza–Szerencs.
Kocsis, K., & Tátrai P. Vallás. (2021). In: KOCSIS K. (főszerk.). Magyarország Nemzeti Atlasza – Társadalom. Budapest : CSFK Földrajztudományi Intézet,. p. 78-83.
Kovalchuk, A.S. (2003). Geography of Religion in Ukraine. Lviv: Publishing Center of the Ivan Franko National University of Lviv, 308 p.
Kostashchuk, I. (2018). Geography of Religion as Social-Geographic Science. Scientific Bulletin of the Lesya Ukrainka Eastern European National University. Economic and Social Geography, 3 (376).
Tátrai, P. et al. (2018). A kárpátaljai magyarok lélekszáma és a népesedésüket befolyásoló tényezők a SUMMA 2017 felmérés alapján. Kisebbségi Szemle. III. évf., 3. sz. Debrecen: Kapitális Nyomdaipari Kft. p. 7-34.
Kashka, M. (2017). Analysis of the current state of development of religious tourism in Transcarpathia. In: Trends in the development of the tourism industry in the context of globalization. Uzhhorod, p. 155-158.
Mashika, H. (2023). The current state of development of religious tourism in the Transcarpathian region. In: Sacred and tourism. Kyiv: Geoprint, p. 230-232.
Medvid, L. (2011). Religious tourism as one of the directions of development of the tourism industry of the Transcarpathian region. In: Recreational potential of Precarpathia. Ivano-Frankivsk–Yaremche, p. 360-365.
Milashovka-Udovenko, A. (2013). Role and place of excursion activity in development of religious tourism in Transcarpathia. Scientific bulletin of UNFU, 2, 124-129.
Szirohman, M. (2008). Fifty-five wooden churches of Transcarpathia [Kárpátalja ötvenöt fatemploma]. Lviv: Gran T.
Kollar, T. (2013). (szerk.). Középkori templomok a Tiszától a Kárpátokig. Középkori templomok útja Szabolcsban, Beregben és Kárpátalján. Nyíregyháza: Szabolcs-Szatmár-Bereg Megyei Területfejlesztési és Környezetgazdálkodási Ügynökség Nonprofit Kft., 449 p.
Gönczi, A. (2008). Ruszin skizmatikus mozgalom a XX. század elején. PoliPrint Kiadó, Ungvár.
Fényes, E. (1851). Magyarország geographiai szótára, mellyben minden város, falu és puszta, betürendben körülményesen leíratik. Nyomatott Kozma Vazulnál Pesten.
Kepecs, J. (2000). Kárpátalja településeinek vallási adatai (1880-1941). Központi Statisztikai Hivatal, Budapest.
Sebők, L. (2005). Az 1869. évi népszámlálás vallási adatai. TLA Teleki László Intézet.
Tóth, A., & Gyuricza, L. (2021). A kárpátaljai ruszin fatemplomok idegenforgalmi hasznosításának lehetőségei. In K. Szalai, T. Rátz, & G. Michalkó (szerk.), VIII. Magyar Turizmusföldrajzi Szimpózium. Budapest.
Horváth, Z. Gy. - Kovács S. (2002). Kárpátalja kincsei. Budapest, Masszi Kiadó és Romantika Kiadó.
Авторське право (c) 2025 Товт А., Шаш Е., Олаг Н.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
