Експортний потенціал зернових культур в умовах війни (на прикладі України)

Анотація

У статті розглянуто поняття «експортний потенціал» та визначено ключові методологічні підходи до його дослідження. Проаналізовано особливості розвитку експортного потенціалу зернових культур України в умовах війни, оцінено роль аграрного сектору та зернового господарства в структурі національного експорту, а також визначено основні фактори, що впливають на його розвиток. Сформовані основні положення щодо розвитку експортного потенціалу, а також виявлено тенденції динаміки експорту у період 2020-2024 рр. Зазначено, що пандемія COVID 19 суттєво вплинула на експорт зернових культур, зокрема, у період пандемії експорт зернових культур України зазнав змін через порушення глобальних логістичних ланцюгів, зниження попиту на міжнародних ринках та різкі коливання цін. Закриття кордонів і перебої в роботі портів ускладнили транспортування продукції, що призвело до тимчасового скорочення обсягів експорту у 2020 році.

Встановлено, що попри втрату частини посівних площ, логістичні труднощі та зниження інвестиційної привабливості через військові дії, аграрний сектор зберігає здатність забезпечувати значні валютні надходження та виступає ключовим елементом продовольчої безпеки країни. В умовах повномасштабної війни аграрна продукція остаточно стала провідною складовою у структурі українського експорту. У статті також проаналізовано структуру експорту зернових у 2024 році, яка свідчить про домінування двох основних культур – кукурудзи та пшениці. Підкреслено загрози, пов’язані з недостатньою диверсифікацією зернового експорту та значною залежністю від міжнародних ринків. Окреслено шляхи підвищення конкурентоспроможності українського зерна, зокрема через розвиток вирощування нішевих культур, розширення переробки й виробництва продукції з більшою доданою вартістю, удосконалення механізмів державної підтримки та активне залучення інвестицій.