Аналіз світового досвіду створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон на прикладах Німеччини та Польщі

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз світового досвіду створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ), із акцентом на приклади Німеччини та Польщі як країн із різними моделями використання СЕЗ у стратегіях економічного зростання. Розкрито історичну еволюцію поняття СЕЗ, типологію зон, особливості правового регулювання, податкові та митні стимули, інституційні механізми підтримки бізнесу в межах таких територій. Наголошено на ключових функціях СЕЗ як інструменту залучення інвестицій, створення нових робочих місць, стимулювання експорту, модернізації інфраструктури та підтримки регіонального розвитку.

Особливу увагу приділено порівнянню німецької моделі freeports, зорієнтованої на логістичні та транспортні вузли, та польської моделі комплексних зон, яка включає податкові пільги для інвесторів, орієнтацію на розвиток малих та середніх підприємств, інноваційного середовища та регіональної зайнятості. Досліджено правові засади функціонування СЕЗ у Польщі, вимоги до інвесторів, порядок отримання дозволів, механізми взаємодії з державними інституціями, а також наслідки для соціально-економічної ситуації в окремих воєводствах.

Проаналізовано потенціал інтеграції досвіду СЕЗ у національну економічну політику України, з урахуванням сучасного контексту післявоєнного відновлення країни. Проведено SWOT-аналіз можливостей і загроз впровадження СЕЗ в Україні, виокремлено ключові сильні сторони (геостратегічне положення, наявність природних і людських ресурсів, підтримка з боку міжнародних партнерів) та бар’єри (інфраструктурні руйнування, ризики безпеки, нестабільність правового поля).

Стаття містить низку практичних рекомендацій щодо формування національної моделі СЕЗ в Україні, що базується на принципах сталого розвитку, інноваційності, партнерства між державою, бізнесом та науковими установами. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців, політиків та економістів та інших фахівців при розробці економічної стратегії повоєнного відновлення, формуванні законодавчих ініціатив, а також у рамках регіонального планування й інтеграції до глобальних економічних процесів.