Територіальна організація конфесійного простору західних областей України

Анотація

Дослідження присвячено висвітленню територіальної організації сучасного конфесійного простору регіонів Західної України, який сформувався під дією складних історико-географічних чинників, а саме формування території України, суспільно-політичного життя окремих регіонів, впливу західноєвропейської цивілізації, національно-визвольних рухів, етнічного складу населення тощо.

Західноукраїнський регіон, до якого ми відносимо 8 областей, а саме: Закарпатську, Львівську, Волинську, Рівненську, Тернопільську, Івано-Франківську, Чернівецьку та Хмельницьку, виділяється високим рівнем релігійної мозаїчності та активності населення, що проявляється у високих показниках забезпеченості населення і населених пунктів релігійними громадами та організаціями, високою часткою тих, хто вважає себе віруючими і відвідує щотижня або принаймні раз у місяць богослужіння, та іншими показниками. Цікавим є те, що на території Західної України виділяються такі історико-географічні землі як Волинь, Закарпаття, Галичина, Північна Буковина, Південна Буковина, частково Дорогойщина та Поділля, що безумовно підкреслює цей регіон як особливий для дослідження географічних особливостей формування конфесійного простору. Православ’я в досліджуваному регіоні переважає у Чернівецькій, Хмельницькій, Волинській, Рівненській та Закарпатській областях, а на Галичині (Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська області) переважає греко-католицизм. Цікавим є те, що римо-католики у конфесійній структурі досить помітними є у Хмельницькій області, де в етнічній структурі помітну частку займають поляки. Протестантизм представлений в усіх регіонах, проте найбільше він зосереджений на Волині та Північній Бессарабії. У Закарпатській області представлена окрема конфесія – Закарпатська реформаторська церква, яку в основному сповідують угорці.

Встановлено, що конфесійний простір вирізняється не так за адміністративно-територіальними межами, як за історико-географічними краями, що підтверджує думку про основний вплив на процес його формування історико-географічних особливостей формування території, етнічного складу населення, демографічних процесів та інших суспільно-політичних чинників.