Релігійна складова етнокультурного розвитку поліетнічного регіону Чернівецької області

Анотація

У даній статті автором розглядаються територіальні відміни у формуванні релігійної складової етнокультурного розвитку регіону Чернівецької області, який вирізняється своєю етноконтактністю, поліетнічністю та транскордонністю. На його території проживають представники більше 130 етнічних груп, а українці, румуни та молдовани межують між собою щільно заселеними територіями. Також унікальним є те, що тут представлені два історико-географічні краї українців – Північна Буковина та Північна Бессарабія, а також частини румунського історико-географічного краю – Дорогойщини. На території Північної Буковини, а саме у гірських її частинах, населення відноситься до етнографічної групи – гуцулів, які сформували та зберегли свою етнічну культуру.

Роки незалежності України ознаменувалися складними трансформаційними процесами, які відбувалися в багатьох сферах життєдіяльності суспільства: зміни у державних інституціях, політичному устрою, у питаннях власності, етнокультурного розвитку регіонів тощо. Моральні принципи та пріоритети як суспільства в цілому, так і окремої людини суттєво стали відрізнятися від цінностей попереднього покоління. Відбулися корінні зміни і в релігійній сфері, як невід’ємній частині життєдіяльності будь-якого суспільства, одного з вагомих соціальних інститутів українського народу. Змінилися деякою мірою функції та суспільна значущість релігії. Так, С. Здіорук визначає суспільну значущість релігії «…не лише її духовним чи метакультурним впливом, а й активною політичною, соціальною та економічною діяльністю як у процесі етногенезу, так і створення та розвитку держави». Це звичайно вказує на важливість врахування релігійного фактору у процесі формування розвитку регіонів, в тому числі і етнокультурного, який є основою для розвитку туризму, художніх промислів, культури та інших галузей економіки.

У статті поглиблюються теоретико-методологічні принципи суспільно-географічного дослідження етнокультурного розвитку, проведено аналіз його релігійної складової, простежено вплив формування території та інших історичних чинників на процес становлення релігійного простору, його матеріальної та духовної складової.