Переосмислення ролі приватизації землі у трансформаціях приміських територій в Україні: кейс-стаді села Сокільники, Львівська область

Анотація

Метою дослідження є з’ясувати, як розподіл та подальша приватизація земель впливають на зміни приміських сіл України з 1990-х років на основі кейс-стаді села Сокільники під Львовом. Після розпаду Радянського Союзу та перенаправлення економіки України з планової централізованої до орієнтованого на ринок кроні-капіталізму приміські території найбільших міст стали складними, динамічними та суперечливими просторами із різкими змінами в демографії, житлі, інфраструктурі і землекористуванні. Зміна земельної політики в Україні у 1990-х роках із ослабленням планувальних регулювань та те, як відбувався розподіл землі, є основними тригерами, як приміські території трансформуються.

Аналіз змін у власності на землю, особистому селянському господарстві, кількості та розміру садибних будинків, доходах домогосподарств та морфології поселення (вулична мережа, розташування будинків та комерційних закладів) у Сокільниках з 1990-х років дозволяє виявити три ключові наслідки приватизації та комодифікація земель в околицях постсоціалістичних міст: а) приватизація землі надала можливості для ведення особистого селянського господарства невеликого масштабу для одного класу людей як стратегія виживання, особливо під час економічної кризи в 90-х роках, та місце для житлового будівництва та комерційних об’єктів – для іншого, що спричинило еклектичний характер приміських поселень із змішанням різних класів людей із різними способами життя; б) розподіл та приватизація земель мали вирішальне значення для виникнення хаотичних, роздроблених та ситуативних житлових та комерційних об’єктів, оскільки поділ землі на ділянки у 1990-х роках передував містобудівному плануванню та розробленню генерального плану; в) приватизація також створила умови упередженого розпоряджання землею задля прибутку, в результаті чого скорочуються громадські простори, комунальні землі та зелені відкриті простори.

Дослідження базується на статистиці з місцевої адміністрації, аналізі історичних карт, неформальних інтерв'ю/особистому спілкуванні з планувальниками та посадовими особами, а також на польовому візуальному аналізі.