До методики суспільно-географічного дослідження внутрішнього  переміщення населення

doi:10.26565/2076-1333-2019-27-03

Maryna Lohvynova Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна, logvinova_mari94@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-3190-710X

DOI: https://doi.org/10.26565/2076-1333-2019-27-03

Ключові слова: метод, соціологічні методи, моделювання міграційних процесів, міграція, вимушена міграція, суспільно-географічне дослідження

Анотація

У даній статті автором проведений аналіз підходів та методів дослідження міграційних процесів, зокрема, вимушеного внутрішнього переміщення населення. Проаналізувавши зарубіжну і вітчизняну літературу, виявлено, що вітчизняні дослідники міграційних процесів користуються традиційними методами і підходами, в той час як зарубіжні вчені використовують міждисциплінарний інструментарій підходів і методів. Для комплексного суспільно-географічного дослідження необхідно поєднувати традиційні галузеві та міждисциплінарні методики, що дозволить виявити реальні масштаби вимушеного внутрішнього переміщення населення на регіональному та національному рівнях. Крім того, використання даної методики дозволить провести якісні або кількісні дослідження міграцій, оцінити масштаби міграційних процесів і виявити структурно-динамічні особливості мігрантів.

Для дослідження внутрішнього переміщення населення автор пропонує використовувати такі підходи: географічний, системний, синергетичний, інформаційний, історичний, демографічний, економічний, юридичний, соціологічний, психологічний, індивідуальний. Автором розглянуто використання традиційних методик суспільно-географічного дослідження міграційних процесів. Важливе значення мають філософські і загальнонаукові методи, зокрема, аналіз і синтез, індукція і дедукція, спостереження, абстрагування та інші. Обґрунтовано необхідність використання соціологічних та математико-статистичних методів. При цьому в залежності від типу зібраних даних, використовують якісні (кодування або контент-аналіз) або кількісні (статистичні методи: регресія, описова статистика або моделювання структурних рівнянь) методи. Ефективність дослідження міграційних процесів підвищують математичні методи, зокрема моделювання. У прогнозуванні міграційних процесів використовують такі види моделей: відкриті або закриті моделі; дискретні або безперервні моделі; детерміновані або стохастичні моделі. Найбільш ефективною, на наш погляд, є гравітаційна модель Дж. Зіпфа, а також різні види регресійних моделей.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Maryna Lohvynova, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна, logvinova_mari94@ukr.net

аспірант кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства

Посилання

Bartolomyu, D.D. (1985). Stohasticheskie modeli socialnyh processov [Stochastic models of social processes]. Moskva: Finansy i statistika, 295 [in Russian].

Zapadniuk, S.O. (2011). Mihratsii naselennya Ukrainy: peredumovy, dynamika ta naslidky rozvytku [Migrations of the population of Ukraine: background, dynamics and consequences of development]. Kyiv: Akademperiodyka, 240 [in Ukrainian].

Izard, U. (1968). Metody regionalnogo analiza: vvedenie v nauku o regionakh [Regional Analysis Methods: An Introduction to Regional Science]. Moskva: Progress, 659 [in Russian].

Pozniak, O.V. (2007). Mihratsiyni protsesy v Ukraini: suchasnyi stan i perspektyvy [Migration processes in Ukraine: current status and prospects]. Uman, 276 [in Ukrainian].

Naselennya Ukrainy. Trudova emihratsiya v Ukraini (2010) [The population of Ukraine. Labor emigration in Ukraine]. Kyiv: In-t demografii ta sotsialnykh doslidzhen im. M.V. Ptukhy NAN Ukrainy, 233 [in Ukrainian].

Niemets, K.A., & Niemets, L.M. (2014). Teoriya i metodologiya geografichnoi nauky: metody prostorovoho analizu [Theory and Methodology of Geography: Spatial Analysis Methods]. Kharkiv: KhNU imeni V.N. Karazina, 172 [in Ukrainian].

Niemets, K.A. (2009). Modelyuvannya trayektorii rozvytku regionalnykh sotsiogeosystem Ukrainy [Modeling the development path of regional socio-geosystems of Ukraine]. Chasopys sotsialno-ekonomichnoi geografii – Human Geography Journal, 7(2), 66-80 [in Ukrainian].

Perevedentsev, V.I. (1975). Metody izucheniya migratsii naseleniya [Methods of studying population migration]. Moskva: Nauka, 31 [in Russian].

Pistun, M.D. (1996). Osnovy suspilnoi geografii [Fundamentals of Human Geography]. Kyiv: Vyshcha shkola, 231 [in Ukrainian].

Pribytkova, I.M. (2009). Prostranstvennaya samoorganizatsiya naseleniya: teoretiko-metodologicheskie predposylki issledovaniya [Spatial self-organization of the population: theoretical and methodological background of the study]. Sotsiologiya: teoriya, metody, marketing – Sociology: theory, methods, marketing, 4, 84-98 [in Russian].

Rybakovskyi, L.L. (2001). Stadii migratsiynoho protsesu [Stages of the migration process]. Migratsiya naselennia – Population migration, 5, 125 [in Russian].

Topchiyev, O.H. (2005). Suspilno-geografichni doslidzhennya: metodologiya, metody, metodyky [Human geography researches: methodology, methods, techniques]. Odesa: Astroprynt, 631 [in Ukrainian].

Shabliy, O.I. (2001). Suspilna geografiya: teoriya, istoriya, ukrainoznavchi studii [Human geography: theory, history, ukrainian knowledge]. Lviv: LNU im. I. Franka, 744 [in Ukrainian].

Homra, A.U. (1979). Migratsiya naseleniya: Voprosy teorii, metodiki issledovaniya [Migration: Issues of Theory, Research Techniques]. Kyiv, 148 [in Russian].

Alba, R., & Nee, V. (1997). Rethinking Assimilation Theory for a New Era of Immigration. International Migration Review, 31(4), 826-874.

Benmayor, R., & Skotnes, A. (1994). On Migration and Identity. Oxford: Oxford University Press, 1-18.

Castles, S. (2000). International Migration at the Beginining of the Twenty‐First Century: Global Trends and Issues. International Social Science Journal, 52(165), 270-271.

Castles, S. (2007). Twenty-first century migration as a challenge to sociology. Journal of Ethnic and Migration Studies, 33(3), 351-71.

Niemets, L., Lohvynova, M., & Suptelo, O. (2019). Sociological methods in human-geographic researches: features of application. Chasopys sotsialno-ekonomichnoi geografii – Human Geography Journal, 26, 13-23. DOI: https://doi.org/10.26565/2076-1333-2019-26-02.

Niemets, L., Husieva, N., Pohrebskyi, T., Bartosh, O., & Lohvynova, M. (2020). Integration of internally displaced persons of Ukraine: realities, problems, perspectives. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina, Ceriya “Geologiya. Geografiya. Ekologiyaˮ – Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University, series “Geology. Geography. Ecologyˮ, (51), 140-157. DOI: https://doi.org/10.26565/2410-7360-2019-51-10.

Pribytkova, I.M. (2007). Cartographical Modeling as a Statistical Method for Monitoring of a Spatial Behaviour of Population. Recent Advances in Stochastic Modeling and Data Analysis. World Scientific Publishing Co. Pte. Ltd.

Reilly, W.J. (1953). The law of retail gravitation. New York: Pilsbury Publishers, 75.

Smith, A., Campbell, R.H., & Skinner, A.S. (1976). An inquiry into the nature and causes of the wealth of nations. Oxford: Clarendon Press, 535.

Stouffer, S.A. (1940). Intervening Opportunities: A Theory Relating Mobility and Distance. The American Sociological Review, 6, 845-867. Retrieved from http://www.jstor.org/ stable/2084520 23.

Zipf, G.K. (1950). Human Behavior and the Principle of Least Effort. The Economic Journal. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/2226729.