Картографування просторово-часових моделей розвитку креативної індустрії в Чеській Республіці
Анотація
Креативні галузі, що характеризуються підсекторами архітектури, дизайну і реклами, являють собою важливий сегмент в реалізації принципів пост-фордистської економіки. Тому для органів влади і науковців актуальними є питання кількісного картографування креативної індустрії. Результати цього відображення дають уявлення про кількість, структуру і просторовий розподіл у даній сфері для подальшої ідентифікації смарт-спеціалізації міст і регіонів. Крім того, вони слугують основою для стратегічного планування регіональних інноваційних систем. Нарешті, важливо те, що це відображення є основою для подальшого якісного відображення за допомогою таких методів дослідження як фокус-групи і метод Дельфі.
Унікальною особливістю цієї статті є головним чином методологія, яка відокремлена від традиційного статичного уявлення про кількісне картографування креативної індустрії, що має справу лише з даними поперечного перерізу. Таким чином, ця стаття розвиває їх використання для просторового картографування креативної індустрії за допомогою динамічного компонента, що стосується нових підходів до дослідницького аналізу просторових даних. Цей компонент заснований на незбалансованому наборі даних панелі з використанням диференціального локального Морана I.
Результати вказують на динамічний розвиток дизайнерських та рекламних підприємств на муніципальному рівні у Чеській Республіці з варіантами інтернаціоналізації ринку, унікальності продуктів і безперервної цифровізації. Натомість підсектор архітектури був визначений як застійний з точки зору розвитку щодо попиту на ці послуги, на який впливає обмежений національний ринок нерухомості, постійна концентрація забудовників. Крім того, результати виявили зв'язок між їх просторовим поширенням з процесом приміської житлової забудови і зміцненням існуючих центрів через економіку агломерації і урбанізації. Таким чином, ці особливості підкреслюють заклик до належної політики смарт-спеціалізації нарівні з політикою, що стосується збереження креативного класу в регіональних центрах і сільській місцевості.
Завантаження
Посилання
Creative Industries Mapping Document DCMS 1998.
Žáková, E., Bednář, P., a kol. (2015). Mapování kulturních a kreativních průmyslů v ČR, Praha.
Saunders, P. (1985). Massey Doreen, Spatial Divisions of Labour. Journal of Public Policy, 5(1), 128-129.
Florida, R. (2014). The creative class and economic development. Economic development quarterly, 28(3), 196-205.
Kovács, Z., Tamás, E., & Szabó, B. (2011). Geographical aspects of creative economy in Hungary. Space and Society, 25(1), 42-62.
Środa-Murawska, S., Szymańska, D. (2013). The concentration of the creative sector firms as a potential basis for the formation of creative clusters in Poland. Bulletin of Geography. Socio-economic Series, 20(20), 85-93.
Slach, O., Koutský, J., Novotný, J., Ženka, J. (2013). Creative industries in the Czech Republic: a spatial perspective. Economics and Management, 4, 14-29.
Rehák, Š., Chovanec, M. (2012). Exploring spatial patterns of creative industries with firm level micro geographic data. Region Direct, 2, 10-35.
Nurković, R. (2015). Contemporary development of creative industries in Bosnia and Herzegovina. Quaestiones Geo-graphicae, 34(2), 45-51.
European Commission. (2010) Unlocking the Potential of Cultural and Creative Industries, Brussels.
Boix, R., Hervás‐Oliver, J. L., De Miguel-Molina, B. (2015). Micro-geographies of creative industries clusters in Eu-rope: From hot spots to assemblages. Papers in Regional Science, 94(4), 753-772.
Chapain, C., Comunian, R. (2010). Enabling and inhibiting the creative economy: The role of the local and regional dimensions in England. Regional studies, 44(6), 717-734.
Gordon, I. R., McCann, P. (2000). Industrial clusters: complexes, agglomeration and/or social networks? Urban studies, 37(3), 513-532.
Tafel-Viia, K., Terk, E., Lassur, S., Viia, A. (2015). Creative industries in the capital cities of the Baltic States: Are there innovations in urban policy? Moravian Geographical Reports, 23(4), 47-58.
O’Connor, J. (2009). Creative industries: a new direction? International journal of cultural policy, 15(4), 387-402.
Florida, R. (2005). Cities and the creative class. Routledge.
Rune, T.N.L., Volante, Q.N.B. (2010). Creative Economy Report 2010.
Kloudová, J., Chwaszcz, O. (2013). The evaluation of creativity effects on the regional development in the Czech Re-public. International Journal of Mathematical Models and Methods in Applied Sciences.
Vinodrai, T. (2015). Constructing the creative economy: Design, intermediaries and institutions in Toronto and Copen-hagen. Regional Studies, 49(3), 418-432.
McGranahan, D.A., Wojan, T.R., Lambert, D.M. (2010). The rural growth trifecta: outdoor amenities, creative class and entrepreneurial context. Journal of Economic Geography, 11(3), 529-557.
Evans, G. (2009). Creative cities, creative spaces and urban policy. Urban studies, 46(5-6), 1003-1040.
Grodach, C. (2013). Cultural economy planning in creative cities: Discourse and practice. International Journal of Ur-ban and Regional Research, 37(5), 1747-1765.
Van Heerden, S., Bontje, M. (2014). What about culture for the ordinary workforce? A study on the locational prefer-ences of the creative class in Prenzlauer Berg, Berlin. Journal of Urban Affairs, 36(3), 465-481.
Bereitschaft, B., Cammack, R. (2015). Neighborhood diversity and the creative class in Chicago. Applied Geography, 63, 166-183.
Landry, C. (2012). The creative city: A toolkit for urban innovators. Routledge.
Kind, S., Zu Kocker, G. (2012). Developing Successful Creative and Cultural Clusters, Berlin.
Krätke, S. (2010). ‘Creative cities’ and the rise of the dealer class: A critique of Richard Florida's approach to urban theory. International Journal of Urban and Regional Research, 34(4), 835-853.
Alberti, F.G., Giusti, J.D. (2012). Cultural heritage, tourism and regional competitiveness: The Motor Valley cluster. City, culture and society, 3(4), 261-273.
Malecki, E.J. (2007). Cities and regions competing in the global economy: knowledge and local development policies. Environment and Planning C: Government and policy, 25(5), 638-654.
Sýkora, L., Bouzarovski, S. (2012). Multiple transformations: Conceptualising the post-communist urban transition. Urban Studies, 49(1), 43-60.
Špačková, P., Pospíšilová, L., Ouředníček, M. (2016). The long-term development of socio-spatial differentiation in socialist and post-socialist Prague. Sociologický časopis/Czech Sociological Review, 52(6), 821-860.
Blažek, J., Netrdová, P. (2009). Can development axes be identified by socio-economic variables. The case of czechia. Geografie, 114, 245-262.
Ouředníček, M., Nemeškal, J., Špačková, P., Hampl, M., Novák, J. (2018). A synthetic approach to the delimitation of the Prague Metropolitan Area. Journal of Maps, 14(1), 26-33.
Grekousis, G. (2018). Further Widening or Bridging the Gap? A Cross-Regional Study of Unemployment across the EU Amid Economic Crisis. Sustainability, 10(6), 1702.
Fan, Y., Zhu, X., She, B., Guo, W., Guo, T. (2018). Network-constrained spatio-temporal clustering analysis of traffic collisions in Jianghan District of Wuhan, China. PLoS one, 13(4), e0195093.
Koschinsky, J. The Executive Director of the Center for Spatial Data Science at the University of Chicago. Interpretting differential Moran's I and Local Moran's I.
Авторське право (c) 2018 Pavel Bednář, Lukáš Danko
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
