Методи та підходи до визначення меж агломерацій (на прикладі Харківської області)

  • Kateryna Kravchenko Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна, kate4465@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-4654-3185
  • Kostiantyn Niemets Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна, konstantin.nemets@karazin.ua https://orcid.org/0000-0002-7262-2111
  • Kateryna Sehida Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна, kateryna.sehida@karazin.ua https://orcid.org/0000-0002-1122-8460
  • Lyudmyla Niemets Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна, ludmila.nemets@karazin.ua https://orcid.org/0000-0001-9943-384X
  • Olha Suptelo Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна, syptelo@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-2901-8565
Ключові слова: агломерація, делімітація, коефіцієнти та індекси агломеративності, принцип суперпозиції, система розселення, регіональний розвиток, Харківська область, Україна

Анотація

Зміна суспільних відносин в Україні, її перехід до постіндустріального суспільства, структурні зрушення у регіональному розвитку призводять в сучасних умовах до змін у територіальній організації суспільства, що безпосередньо впливає на тенденції регіонального розвитку. Найвищою формою територіальної організації суспільства є агломераційні утворення – міські агломерації, визначення меж яких є важливим етапом у процесі дослідження агломераційних утворень та управлінні регіональним розвитком. Адже необхідно чітко усвідомлювати особливості території, на яку повинен поширюватись управлінський вплив, та кількість міськрад, діяльність яких необхідно узгоджувати при реалізації регіональної політики, спрямованої на комплексний розвиток певної територіальної одиниці. Метою роботи є аналіз існуючих методів, підходів та методик для визначення меж агломерацій, розробка алгоритму встановлення її меж та його апробація на матеріалах Харківської області.

Представлено основні теоретичні та методичні вихідні положення делімітації меж агломерацій, визначено підходи, методи та методики, їхні кількісні та якісні критерії, показники тощо. Обґрунтовано авторський алгоритм встановлення меж агломерації, зазначено вихідні положення, ключові показники, коефіцієнти та індекси. Запропонований алгоритм апробовано на матеріалах Харківської області. Встановлено, що Харківська агломерація є моноцентричною та достатньо добре сформованою. Коефіцієнт розвиненості Харківської міської агломерації складає 30,7, коефіцієнт агломеративності – 0,13, індекс агломеративності – 0,25, що підтверджує високий рівень розвитку даної агломерації та значну поляризуючу дію міста Харків. Застосовані показники концентрації та густоти розселення населення, транспортної доступності, дозволили встановити, що Харківська агломерація має потужний організаційний центр розвитку – місто Харків, поляризуюча дія якого у більшій мірі проявляється в двох районах – Харківському та Дергачівському, які і формують центральну зону агломерації. Радіально-променевими зв’язками центр агломерації сполучається і з віддаленими центрами периферійних районів транспортним та іншими видами зв’язків, що і формує зовнішню зону у складі Богодухівського, Валківського, Вовчанського, Зміївського, Золочівського, Нововодолазького, Печенізького та Чугуївського районыв. На основі проведеного дослідження, виходячи із принципу суперпозиції, представлено авторське бачення делімітації меж Харківської агломерації у 2019 р. Зона впливу організаційних функцій центру розповсюджується на радіус 70 км, але існують значні територіальні диспропорції розвитку центра та периферії агломерації.

Місто Харків перетягує на себе більшість функцій: управлінську, економічну, соціальну, інфраструктурну та рекреаційну, що певною мірою стримує розвиток малих міст, що входять до агломерації. Зазначені сильні сторони Харківської агломерації, а також виокремлені пріоритетні напрями розвитку. З огляду на те, що Харківська агломерація є моноцентричною, і в її межах, як і в області, прослідковується різка нерівномірність розвитку центра та периферії, ефективне управління та вирішення питань гіпертрофованого розвитку міста, планування території та інфраструктурного розвитку дозволить знівелювати дану ситуацію та сприяти переходу області до поліцентричної моделі просторової організації, відповідно й зменшення територіальних диспропорцій рівня та якості життя населення Харківського регіону.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Kateryna Kravchenko, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна, kate4465@gmail.com

кандидат географічних наук, доцент кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства

Kostiantyn Niemets, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна, konstantin.nemets@karazin.ua

доктор географічних наук, професор кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства

Kateryna Sehida, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна, kateryna.sehida@karazin.ua

доктор географічних наук, доцент кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства

Lyudmyla Niemets, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна, ludmila.nemets@karazin.ua

доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства

Olha Suptelo, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна, syptelo@gmail.com

аспірант кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства

Посилання

Babayev, V.M. (2010). Upravlinnya velykym mistom: teoretychni i prykladni aspekty [Management of a large city: theoretical and applied aspects]. Kharkiv: KHNAMH, 306 [in Ukrainian].

Bohachov, S.V., Melnykova, M.V., & Ustymenko, V.A. (2015). Ekonomiko-pravovi problemy rozvytku velykykh mist ta ahlomeratsiy v Ukrayin. [Economic and legal problems of development of large cities and agglomerations in Ukraine]. Kharkiv: Vydavnytstvo «NTMT», 247 [in Ukrainian].

Bolshakov, V.V. (2018). Boundary delimitation of Chelyabinsk agglomeration. IOP Conf. Series: Materials Science and Engineering. doi:10.1088/1757-899X/451/1/012134.

Burger, M., & Meijers, E. (2012). Form follows function? Linking morphological and functional polycentricity. Urban Studies, 49(5), 1127-1149. doi: https://doi.org/10.1177/0042098011407095.

Garreau, J. (1992). Edge City: Life on the New Frontier. Anchor. 576 .

Izha, M.M., & Mayev, A.P. (2017). Deyaki aspekty upravlinnya miskymy ahlomeratsiyamy: dosvid Frantsii. Derzhavne budivnytstvo. № 1. [Some aspects of urban agglomeration management: the experience of France. State building.№ 1]. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2017_1_16 [in Ukrainian].

Klaassen, L., Molle, W., & Paelinck, J. (1981). Theoretical issuers in urban dynamics. Dynamics of Urban Development. New York. St Martin’s Pres, 8-28.

Kravchenko, K.O. (2018). Suspilno-geografichni osoblyvosti formuvannya ta rozvytku systemy rozselennya Kharkivskoi oblasti [Socio-geographical features of the formation and development of the settlement system of the Kharkiv region]. Candidate’s thesis. Kharkiv. nats. un-t im. V.N. Karazina. 266 [in Ukrainian].

Lappo, G.M. (1978). Razvitiye gorodskikh aglomeratsiy v SSSR [Development of urban agglomerations in the USSR.] Moskva, Nauka, 152 [in Russian].

Lozynskyy, R., & Kostyuk, I. (2011). Suchasni mezhi Lvivskoi miskoi ahlomeratsii [Modern boundaries of the Lviv urban agglomeration]. Ekonomichna ta sotsialna geografiya. Naukovi zapysky, 2, 55-66 [in Ukrainian].

Mamontova, O.H. (Eds.). (2019). Mista ta rayony Kharkivskoyi oblasti v 2018 r.: stat. shchorichnyk [Cities and dis-tricts of Kharkiv region in 2018: stat. yearbook]. Kharkiv: Holovne upravlinnya statystyky u Kharkivskiy oblasti, 234 [in Ukrainian].

Niemets, K.A. (2018). Informatsiynyi analiz IFI-modeley Kharkivskoi aglomeratsii [Informational analysis of IFI-models of Kharkiv aglomeration]. Proceedings of the International Scientific and Practical Conference Region-2018: Optimal Development Strategy, (pp. 101-105). Kharkiv, KHNU imeni V.N. Karazina [in Ukrainian].

Niemets, K.A., Sehida, K.Yu, Niemets, L.M., Telebienieva, Ye,Yu, Klyuchko, L.V., & Redin, V.I. (2019). Doslidzhennya miskykh aglomeratsiy v aspekti realizatsiyi administratyvno-terytorialnoi reformy v Ukraini (na prykladi Kharkivskoi oblasti) [Research of urban agglomerations in the aspect of implementation of administrative-territorial reform in Ukraine (on the example of Kharkiv region)]. Chasopys sotsialno-ekonomichnoi geografii – Human Geography Journal]. Kharkiv : KHNU imeni V. N. Karazina, 27, 28-39 [in Ukrainian].

Pankeieva, A. (2018). Delimitation of the territories being under the influence of agglomeration. International Scientific Journal on Urban planning & Sustainable Development URBANIZM. Baku, Azerbaijan, 23, 95-104.

Pelekhatyy, A.O., & Patytska, Kh.O. (2019). Miska aglomeratsiya yak mekhanizm vzayemodii terytorialnykh hromad v umovakh administratyvno-finansovoyi detsentralizatsii v Ukraini [Urban agglomeration as a mechanism of interaction of territorial communities in terms of administrative and financial decentralization in Ukraine]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriya: Ekonomika i upravlinnya. 30(69), 3, 116-123 [in Ukrainian].

Pivovarov, Yu.L. (1999). Osnovy geourbanistiki: urbanizatsiya i gorodskiye sistemy: uchebn. posobiye. [Funda-mentals of geo-urbanism: urbanization and urban systems: textbook. allowance]. Moskva, 315 [in Russian].

Rosenthal, Stuart S., & Strange, William C. (2001). The Determinants of Agglomeration. Journal of Urban Economics, 50, 191-229. doi:10.1006juec.2001.2230.

Skadins, T., Krumins, J., & Berzins, M. (2019). Delineation of the boundary of an urban agglomeration: evidence from Riga, Latvia, Urban Development Issues, 62, 39-46.

Strategiya rozvytku Kharkivskoyi oblasti na period do 2020 roku [Development strategy of Kharkiv region for the peri-od up to 2020]. Retrieved from https://kharkivoda.gov.ua/content/documents/431/43045/files/new-563_SRR2020.pdf [in Ukrainian].

Thomas, I., Cotteels, C., Jones, J., & Peeters, D. (2012). Revisiting the extension of the Brussels urban agglomeration: new methods, new data… new results? Belgeo, 1(2), 1-12. Retrieved from https://journals.openedition.org/belgeo/6074?lang.

Zavalnyi, O.V., & Pankeyeva, A.M. (2017). Metody delimitatsii miskykh aglomeratsiy [Methods of delimitation of urban agglomerations]. Mistobuduvannya ta terytorialne planuvannya. Kyiv: KNUBA, 64, 84-92 [in Ukrainian].

Zinchenko, T.Ye. (2012). Kontseptualni osnovy formuvannya miskykh ahlomeratsiy [Conceptual bases of formation of urban agglomerations]. Efektyvna ekonomika. Retrieved from www.economy.nayka.com.ua/?op= 1&z=1204 [in Ukrainian].

Опубліковано
2020-06-02
Цитовано
0 статей