Вплив рівнів перфекціонізму на формування емоційної дезадаптації

  • Майя Василівна Савіна Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, 61022, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-1292-7482
  • Марія Олександрівна Малаховецька Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, 61022, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-8066-4717
Ключові слова: емоційна дезадаптація, перфекціонізм, депресія, тривога, повсякденний стрес

Анотація

Зростаюча складність медичних професій висуває підвищені вимоги до адаптаційних можливостей майбутніх лікарів. У клінічній
психології інтенсивно дискутується проблема взаємозв’язку розладів афективного спектру з такою дисфункціональною особистісної
рисою як перфекціонізм. Студенти медики в порівнянні зі студентами інших ВНЗ знаходяться в більш складному становищі, тому що їх
майбутня професія вимагає не тільки досить високого рівня підготовки, але і пов’язана з високою відповідальністю за життя і здоров’я пацієнтів. Високий темп, інтенсивні навчальні навантаження, напруженість життя пред’являють підвищені вимоги до компенсаторних
механізмів психіки студентів медиків, зрив яких призводить до виникнення психологічних і соціальних конфліктів.
В роботі наведені дані емпіричного дослідження вивчення виразності симптомів депресії, тривоги, і повсякденного стресу,
як основних складових емоційної дезадаптації, в залежності від рівня перфекціонізму в медичному студентському середовищі в
умовах підвищених психологічних навантажень і передекзаменаційного стресу. Досліджувані з низьким рівнем перфекціонізму
максимально емоційно благополучні — не мають ознак депресії в 89% випадків. У групі досліджуваних з середнім рівнем перфекціонізму число респондентів, в яких відсутні ознаки депресії знижується і збільшується число з легким, помірним і високим
рівнем депресії. У групі з високим рівнем перфекціонізму число осіб без ознак депресії становить половину всієї групи, різко зростає число досліджуваних з помірним і високим показниками депресії. Рівень депресії у всіх трьох групах статистично достовірно
відрізняється один від одного: найнижчий в групі з низьким рівнем перфекціонізму і найбільш високий в групі з високим рівнем
перфекціонізму (р <0.001). Виявлено позитивні кореляційні зв’язки між загальним показником перфекціонізму, окремими його
параметрами і показниками депресії, тривоги і повсякденного стресу в досліджуваних групах.
Отримані в результаті дослідження дані підтверджують високий рівень емоційної дезадаптації студентів медиків. В академічному студентському медичному середовищі респонденти з вираженим рівнем перфекціонізму відчувають більш восокоінтенсівний, щоденний стрес (як в інтерперсональній, так і в академічній сферах студентського життя) в порівнянні з респондентами з помірним і низьким рівнем перфекціонізму.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Biasi V., Cerutti R., Mallia L., Menozzi F. et al. (Mal)Adaptive Psychological Functioning of Students Utilizing University Counseling Services. Front Psychol. 2017. No. 8, p. 403. https://www.doi.org/10.3389/fpsyg.2017.00403|

Byrd, D. R., and McKinney, K. J. Individual, interpersonal, and institutional level factors associated with the mental health of college students. J. Am. Coll. Health. 2012. No. 60, pp. 185–193. https://www.doi.org/10.1080/07448481.2011.584334

Oostdam R. J. M. J. C. Koerhuis M. J. C., Fukkink R. G. Maladaptive behavior in relation to the basic psychological needs of students in secondary educatio. European Journal of Psychology of Education. 2019. No. 34, pp. 601–619. https://www.doi.org/10.1007/s10212-018-0397-6.

Haustov M. M. Sistematizacіya chinnikіv riziku formuvannya stanіv dezadaptacії u studentіv v suchasnih umovah. Scientifi c journal «Science rise: medical science». 2017. No.10 (18), pp. 44-48. [in Ukr.] https://www.doi.org/10.15587/2519-4798.2017.113511.

Barnett D. A Grounded Theory for Identifying Students with Emotional Disturbance: Promising Practices for Assessment, Intervention, and Service Delivery. Contemporary School Psychology: Formerly «The California School Psychologist. 2012. No. 16, pp. 21–31.

Sirota N. A., Moskovchenko D. V., Yaltonsky V. M., Yaltonskaya A. V. The Role of Emotional Schemas in Anxiety and Depression among Russian Medical Students. Psychology in Russia: State of the Art. 2018. Vol. 11(4), pp. 130–143. https://www.doi.org/10.11621/pir.2018.0409.

Garanyan N. G., Holmogorova A. B., YUdeeva T. YU. Perfekcionizm, depressiya i trevoga. Moskovskij psihoterapevticheskij zhurnal. 2001. No. 4, pp. 18–48. [in Russ.]

Loza O. O. Perfekcіonіzm students’koї molodі: rіven’ virazhenostі ta predstavlenіst’ u budennіj svіdomostі. Vіsnik Dnіpropetrovs’kogo unіversitetu іmenі Al’freda Nobelya. Serіya : Pedagogіka і psihologіya. 2014. No. 1, pp. 28–32. [in Ukr.]

Zavada T. Osoblivostі vzaєmozv’yazku perfekcіonіzmu ta samoaktualіzacії osobistostі. Vіsnik Kiїvs’kogo nacіonal’nogo unіversitetu іmenі Tarasa Shevchenka. Psihologіya. 2014. No. 2, pp. 31-34.

Hewitt P.L., Dyck D.G. Perfectionism, stress, and vulnerability to depression. Cognitive Therapy and Research. 1986. No. 10, pp. 137–142.

Hewitt P., Flett G. Perfectionism and stress process in psychopathology. Perfectionism: Theory, research, and treatment. Washington, 2002, pp. 255-284. https://www.doi.org/10.1037/10458-011.

Hewitt P.L., Flett G.L. Dimensions of perfectionism, daily stress and depression: a test of specifi c vulnerability hypothesis. II Journal of abnormal psychology. - 1993. Vol. 102(1), pp. 58-65.

Hamilton T., Schweitzer, R. The cost of being perfect : perfectionism and suicide ideation in university students. Australian and New Zealand Journal of Psychiatry. 2000. Vol. 34 (5), pp. 829–835. https://www.doi.org/10.1080/j.1440-1614.2000.00801.

Karamushka L. M., Bondarchuk O. І., Grubі T. V. Dіagnostika perfekcіonіzmu ta trudogolіzmu osobistostі : psihologіchnij praktikum. Kam’yanec’-Podіl’s’kij : Medobori, 2018. 64 p. [in Ukr.]

Опубліковано
2021-08-18
Як цитувати
Савіна, М. В., & Малаховецька, М. О. (2021). Вплив рівнів перфекціонізму на формування емоційної дезадаптації. Психіатрія, неврологія та медична психологія, (17). https://doi.org/10.26565/2312-5675-2021-17-08
Номер
Розділ
Медична психологія