Зв’язок психічного здоров’я під час пандемії COVID-19 та використання соціальних мереж
Анотація
У 2020 році світ зіткнувся з поширенням коронавірусу. Поширення інфекції визвало кризу COVID-19, а це криза як фізичного, так і психічного здоров’я. Належне психічне здоров’я має вирішальне значення для функціонування суспільства в усі часи в
кожній країні та повинно бути в приорітеті та в центрі уваги після пандемії COVID-19 в центрі реакції та відновлення після пандемії. Психічне здоров’я та благополуччя – добробут всього суспільства, були суттєво порушені під час пандемії , і потребують
термінового вивчення. Метою нашого дослідження, під час початку карантинних заходів, було з’ясувати взаємозв’язок між використанням соціальних мереж та стресом разом із тривогою під час цієї пандемії COVID-19. Під час карантину використання соціальних мереж стало одним з джерел розповсюдження інформації. Ми шукали тенденції використання соціальних медіа, зв’язок
розповсюдження соціальних мереж із змінами в поведінці, психопатологічними симптомами, такими, як симптоми стресу, тривоги, розлади апетиту і нічного сну.
Наше дослідження було проведено за допомогою інтернет-опитування осіб під час першої та другої хвиль пандемії. Дослідницька робота була направлена на розуміння взаємозв’язку між соціальними мережами та стресом під час пандемії
Covid-19 та побачити динаміку змін. Всього опитано 199 учасників першого тестового періоду та 152 учасників другого тестового
періоду. Ми застосували анкети, які оцінювали симптоми тривоги і стресу, а саме шкалу сприйнятого стрессу PSS-10 та тест на
тривожний розлад GAD-7.
Коли більшість учасників вважали, що їх використання соціальних медіа зросло під час пандемії, це призвело до збільшення
сприйняття та розповсюдження недостовірної інформації (фейки), яка впливає на психологічне благополуччя. Негативні аспекти
використання соціальних мереж можуть впливати на рівень тривожності та стресу населення нашої країни. Поширення фальшивої інформації в контексті збільшення часу пошуку має всі передумови для збільшення ризику погіршення психічного здоров’я
в нашій країні під час пандемії.
Завантаження
Посилання
Policy Brief: COVID-19 and the Need for Action on Mental Health. United Nations. 2020, p. 17.
Kim Y. C., Rhee M. The contingent eff ect of social networks on organizational commitment: A comparison of instrumental and expressive ties in a multinational high-technology company. Sociological Perspectives. 2010. Vol. 53. Issue. 4, pp. 479-502. https://doi.org/10.1525/sop.2010.53.4.479
Gao J., Zheng P., Jia Y., Chen H., Mao Y., Chen S., Wang Y., Fu H., Dai J. Mental health problems and social media exposure during COVID-19 outbreak. PLoS ONE. 2020. Vol. 15(4), p. 10. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0231924
Wang C., Pan R., Wan X., Tan Y., Xu L., Ho C. S., Ho R. C. Immediate psychological responses and associated factors during the initial stage of the 2019 coronavirus disease (COVID-19) epidemic among the general population in China. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2020. Vol. 17(5), P. 1729. https://doi.org/10.3390/ijerph17051729
Garrett O. A Case of Modern Mass Hysteria? The Coronavirus. https://exepose.com/2020/02/13/a-case-of-modern-mass-hysteria-the-coronavirus/
Fabris M.A., Marengo D., Longobardi C., Settanni M. Investigating the links between fear of missing out, social media addiction, and emotional symptoms in adolescence: The role of stress associated with neglect and negative reactions on social media. Addictive Behaviors. 2020. Vol. 106, pp. 106364 https://doi.org/10.1016/j.addbeh.2020.106364
Linn B.S., Zeppa R. Stress in junior medical students: Relationship to personality and performance. Journal of Medical Education. 1984, pp. 7-12. https://doi.org/10.1097/00001888-198401000-00002
Berry N., Emsley R., Lobban F., Bucci S. Social media and its relationship with mood, self-esteem and paranoia in psychosis. Acta Psychiatrica Scandinavica. 2018. Vol. 138, pp. 558-570. https://doi.org/10.1111/acps.12953
Cohen S., Kamarck T., Mermelstein R. Perceived Stress Scale. APA PsycTests. 1983, p.23 https://doi.org/10.1037/t02889-000
Spitzer R.L., Kroenke K., Williams J.B., Lowe B. A brief measure for assessing generalized anxiety disorder: The GAD-7. Archives of Internal Medicine. 2006. Vol. 166, pp. 1092-1097. https://doi.org/10.1001/archinte.166.10.1092
Lapach S.N., Chubenko A.V., Babich P.N. Statistical methods in biomedical research using Excel. Kiev: “Morion”. 2000, p. 320.
Veltischev D.Yu., Marchenko A.S., Generalized anxiety disorder: epidemiology, pathogenesis, diagnosis and pharmacotherapy (literature review). Mental disorders in general medicine. 2011. No 1, pp. 56-64.
Shunqing Xu, Yuanyuan Li. Beware of a second wave of COVID-19. The Lancet. 2020. Vol. 395, pp. 1321-1322. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30845-X
Pappot N., Taarnhøj G.A., Pappot H. Telemedicine and e-Health Solutions for COVID-19: Patients’ Perspective. Telemedicine and e-Health. – 2020, pp. 847-849. https://doi.org/10.1089/tmj.2020.0099
Chew C., Eysenbach G. (2010). Pandemics in the age of Twitter: Content analysis of tweets during the 2009 H1N1 outbreak. PLoS ONE. 2010. Vol. 5(11), pp. 14118. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0014118
La V. P., Pham T. H., Ho M. T., Nguyen M. H., Nguyen K. L., Vuong T. T., Nguyen H. K., Tran T., Khuc Q., Ho M. T., Vuong Q. H. Policy response, social media and science journalism for the sustainability of the public health system amid the COVID-19 outbreak: The vietnam lessons. Sustainability (Switzerland). 2020. Vol. 12(7), P. 2931. https://doi.org/10.3390/su12072931
Mian A., Khan S. (2020). Coronavirus: the spread of misinformation // BMC Medicine. 2020, pp. 18-89. https://doi.org/10.1186/s12916-020-01556-3
