Порогові та семантичні характеристики швидкоплинних зорово-перцептивних процесів у хворих на афективні розлади

Анотація

Статтю присвячено актуальній проблемі сучасної медичної психології, а саме дослідженню усвідомлюваних і неусвідомлюваних перцептивно-інформаційних процесів у хворих на афективні розлади. Мета роботи полягала у визначенні порогових показників і семантичних складових зорової перцепції у хворих на різні форми афективних розладів. Було застосовано новітню методику надшвидкої (тахістоскопічної) демонстрації зорових вербальних стимулів, за допомогою якої обстежено 23 пацієнта з депресіями та тривожно-депресивними розладами. Отримані результати співставлені з аналогічними показниками контрольної групи, яку склали 15 психічно здорових осіб, і проаналізовані з використанням критерію Стьюдента, однофакторної та багатофакторної моделей дисперсійного аналізу. Показано, що при наявності афективного розладу пороговий час експозиції, потрібний для впевненої ідентифікації зорових вербальних стимулів, в середньому більш ніж втричі перевищує, тобто є значно гіршим за аналогічний перцептивний поріг у осіб, що не страждають на психічні розлади. Таким чином, при афективних порушеннях відбувається гальмування і пригнічення не тільки емоційних та психомоторних, але й зорово-перцептивних процесів. Доведено, що часові пороги зорової перцепції суттєво залежать не лише від наявності емоційних порушень, але й від їх психопатологічної структури, а також від вікового фактору. У депресивних хворих зорово-перцептивні порушення виражені значно більшою мірою, ніж у пацієнтів з тривожно-депресивними розладами, а саме: при депресіях достовірно вищими є мінімальні абсолютні сенсорні пороги, витрачається більше спроб на адаптацію зорового аналізатору, зазначена дефіцитарність суттєво зростає з віком досліджуваних. У хворих на депресивні та тривожно-депресивні розлади також виявлено суттєві особливості психосемантичних складових механізмів розпізнавання вербальних стимулів, що полягає в своєрідній неусвідомлюваній фільтрації останніх з переважним сприйняттям слів негативного емоційного забарвлення. Отримані результати набувають значення в процесі розробки нових методів діагностики афективних розладів та при створенні персоніфікованих психокорекційних програм, збудованих на методологічних засадах субсенсорної стимуляції.