Емоційний інтелект та його взаємозв’язок з суб’єктивним сприйняттям щастя у пацієнтів з психічними розладами
Анотація
Метою даного дослідження стало вивчення емоційного інтелекту та його зв’язку з рівнем «щастя» у пацієнтів з різними формами психічних розладів.
В дослідженні взяли участь 210 пацієнтів з психічними розладами (70 – з органічними психічними розладами, 70- з ендогенними розладами та 70 – з невротичними розладами) та 105 здорових.
Хворі з психічними розладами характеризувались більш низьким рівнем емоційного інтелекту, який дорівнював середньо-низьким нормативним градаціям, що визначало пацієнтів як менш здатних адекватно розуміти, керуватись та виражати власні емоції та переживання, а також розуміти та адекватно реагувати на емоції інших, порівняно з особами без психічної патології. Найнижчим рівнем EQ характеризувались хворі з ендогенними розладами.
Відповідно отриманих даних найменш задоволеними власним життям, а відповідно і маючим найнижчий рівень щастя, виявлялися хворі на невротичні розлади, у яких ступінь задоволеності життям (різниця потреб та їх реалізованості) мало найнижчі значення (0,90±0,39), що визначало їх як менш щасливих.
Найвищим рівнем щастя і відповідно найменш низькими показниками ступеня задоволеності життям серед форм ПР визначались органічні розлади (1,22±0,46), показники яких були максимально наближені до результатів здорових осіб. Рівень невдоволеності життям у осіб з ендогенними розладами був вищим (1,57±0,39) ніж у здорових, при р ≤0,05, що визначало їх як менш щасливих.
Рівень щастя хворих був пов’язаний прямим кореляційним зв’язком з виразністю емоційного інтелекту (чим вищим є рівень ЕQ, тим вищим виявляється рівень щастя), мотиваційною спрямованістю на розвиток та суспільну активність, а також стенічністю в емоційних переживаннях. Означені емоційно-мотиваційні особливості обумовлюють підвищення рівня суб’єктивного сприйняття щастя.
Завантаження
Посилання
Zhivilova Ya.S. The state of the emotional sphere and personal characteristics of patients with organic brain lesions in a hospital with strict supervision. Psychiatry, neurology and medical psychology. 2017, vol. 4, no. 8, рр. 18-23. https://www.doi.org/10.26565/2312-5675-2017-8-02
Maruta O.S. Semantic differential of happiness (clinical and psychological aspects). Medical psychology. 2019, vol. 14, no. 2, рр. 27-31.
Fetiskin N.P., Kozlov V.V., Manuylov G.M. Socio-psychological diagnostics of the development of personality and small groups. M.: Publishing house of the Institute of Psychotherapy, 2002, рр. 57-59. [in Russ.]
Shestopalova L.F., Maruta O.S. Peculiarities of functioning of basic beliefs in patients with neurotic disorders who have experienced severe stress in everyday life. Theory and practice of modern psychology. 2017, no. 2, рр. 43-47.
Diener E., Chan, M.Y. Happy people live longer: subjective well-being contributes to health and longevity. Apply Psychological Health and Well Being. 2011, no. 3 (1), рр. 1-43.
Heizomi H. Happiness and its relation to psychological well-being of adolescents. Asian Journal of Psychiatry. 2015, no. 16, рр. 55-60. https://www.doi.org/10.1016/j.ajp.2015.05.037
Lambert D'raven L, T., Moliver, N., Thompson, D. Happiness intervention decreases pain and depression, boosts happiness among primary care patients. Primary Health Care Research. 201, no. 16, рр. 114-126. https://www.doi.org/10.1017/S146342361300056X
Nikolaev B. Relative verbal intelligence and happiness. Intelligence. 2016, no. 59, рр. 1-7. https://www.doi.org/10.1016/j.intell.2016.09.002
Palmer B.W., Martin A.S,. Depp C.A. [et al.] Wellness within illness: Happiness in schizophrenia. Schizophr Res. 2014, no. 159(1), рр. 151-156.
Veenhoven R. Healthy happiness: effects of happiness on physical health and the consequences for preventive health care. Journal Happiness Study. 2008. no. 9 (3), рр. 23-41.
