Лікування психіатричних розладів в епоху середньовіччя

Анотація

У статті показано, що медицина в епоху середньовіччя ґрунтувалася на принципах схоластики, яка відкидала будь-які наукові відкриття і протиставляла віру і науку, що робило її розвиток неможливим в загальному. Методи лікування, які використовувалися середньовічною медициною, базувалися на грубих забобонах, що зводилися до віри в цілющу силу амулетів і талісманів; істотне значення для здоров'я людини мало розташування зірок, змови і цілюща сила розтертих каменів і мінералів. Середньовічна церква пов'язувала причини появи хвороб з двома основними факторами: хвороба як покарання Бога за гріхи людей та  хвороба як одержимість злими силами. У роботі встановлено, що основу середньовічної медицини складали, в першу чергу, вчення середньовічної церкви про безсмертя душі, святих, про хвороби, в яких переважали грубі язичницькі вірування і філософія, що робили не лише неможливим розвиток медицини, як такий, але і що призводило до масових епідемій, антисанітарії, зростання нервово-психічних захворювань, зниження тривалості і якості життя населення. Особи з психічними розладами історично або ігнорувались, або інституціонізувались. Їх розлади було не легко зрозуміти, а, отже, і лікувати. Суспільство  часто побоювалося і виконувало забобони щодо людей з психічними захворюваннями, які були засновані на культурі та релігійних переконаннях. Особи, які демонстрували ознаки психічного захворювання, звинувачувались у гріховних злочинах, перебуваючи під впливом диявола. Протягом історії хвороби пов'язували з оволодінням демонами або як покарання за якісь кривди. Жахливі операції, спрямовані на звільнення демонів або лікування мозку від порушень, відбувалися безрезультатно. Короткі періоди гуманного поводження траплялися протягом всієї історії. Саме поняття хвороби, прийняте в середньовічній медицині, згідно з вченням папства, зводило хворобу або до Божого покарання або до одержимості. І в тому, і в іншому випадку не було справжнього медичного розуміння хвороби, а, отже, і розробки методів діагностики та лікування захворювань в принципі не було потрібним.