Порушення сну і його корекція у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію

  • Tamara S. Mishchenko Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України»; м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46, 61068 https://orcid.org/0000-0002-4086-890X
  • Lyudmila P. Zaborodina Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України»; м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46, 61068 https://orcid.org/0000-0001-8756-3479
  • Vladislav M. Mishchenko Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України»; м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46, 61068 https://orcid.org/0000-0003-0429-8572
Ключові слова: дисциркуляторна енцефалопатія, інсомнія, тривога, астенічний синдром, полісомнографія, Валео-Дорміа Дуо

Анотація

В роботі представлені результати комплексного клініко-неврологічного, психодіагностичного та нейрофізіологічного дослідження застосування препарату Валео-Дорм Дуо у 30 пацієнтів (середній вік 46,9 ± 2,3 років) з початковими стадіями дисциркуляторної енцефалопатії для корекції симптомів інсомнії, тривоги та астенічного синдрому. Прийом препарату Валео-Дорм Дуо здійснювався на тлі проведення базисної терапії протягом двох місяців з перервою в 14 днів між місяцями прийому. Проводився порівняльний аналіз з контрольною групою (30 осіб), що одержувала тільки базисну симптоматичну терапію. Дизайн дослідження включав комплексне обстеження всіх пацієнтів до початку проведення терапії, через один місяць і через два місяці від початку лікування.

Показано, що одночасне застосування капсул Релакс в денні години і капсул Сон у вечірній час доби доповнюють ефекти один одного, впливаючи на різні ланки патогенезу інсомнії. Ефективність застосування препарату Валео-Дорм Дуо виявлялася поліпшенням суб'єктивних показників нічного сну, зниженням денної сонливості, зменшенням вираженості проявів тривоги і симптомів астенії протягом першого місяця терапії із збереженням стійкої позитивної динаміки до кінця лікування. За даними об'єктивної оцінки нічного сну з використанням полісомнографії встановлено, що по закінченню курсу лікування у пацієнтів, що приймали Валео-Дорм Дуо статистично значимо скоротився процес засинання, підвищились показники тривалості та процентної представленості фази швидкого сну; зросла тривалість епізодів дельта-сну та повільнохвильового сну в цілому; відновилася циклічна організація сну; збільшилася загальна тривалість сну, що відбилося на високих показниках індексу ефективності нічного сну.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Міщенко Т.С., Міщенко В.М. Неврология в вопросах и ответах – К.: «Библиотека Здоровье Украины», 2018. – 340 с.

Мищенко Т.С. Дисциркуляторная энцефалопатия: устаревший термин или клиническая реальность //Международный неврологический журнал – 2013. – 2(56). – С.134-138.

Міщенко Т.С. Лікування хворих з дисциркуляторною енцефалопатією на фоні метаболічного синдрому / Т.С. Міщенко, В.М. Міщенко, І.В. Здесенко // Український вісник психоневрології. - 2019. – Т.27, вип. 1(98). – С. 14-19.

Парфенов В.А. Дисциркуляторная энцефалопатия и сосудистые когнитивные расстройства. – М.: Има-Пресс, 2017. – 128 с.

Никишкова И.Н., Мищенко В.Н. Васкулярные патологии как факторы риска асимптомных поражений головного мозга; обзор литературы // Медицина сьогодні і завтра – 2015. -№1(66). – С.72-82.

Мищенко Т.С. Новые возможности в лечении больных с дисциркуляторной энцефалопатией / Т.С. Мищенко, И.В. Здесенко, В.М. Мищенко, // Международный неврологический журнал – 2015. – 5(75). – С.55-64.

Верещагин H.B., Моргунов В.А., Гулевская Т.С. Патология головного мозга при атеросклерозе и артериальной гипертензии / H.B. Верещагин, В.А. Моргунов, Т.С. Гулевская // М.: Медицина; 1997. [Vereshchagin NV, Morgunov VA, Gulevskaya TS. Palologiya golovnogo moiga pri ateroskkroit і arferial'noigipalenzji. M.: Meditsina; 1997. (In Russ,)].

Верещагин H.B., Суслина 3.A., Максимова М.Ю. Артериальная гипертония и цереброваскулярная патология: современный взгляд на проблему. Кардиология. 2004.- № 3: - С. 4-8.

Lu М. Association of Progression of Carotid Artery Wail Volume and Recurrent Transient Ischemic Attack от Stroke: A Magnetic Resonance Imaging Study / М. Lu, Р. Peng, Y. Cui, H. Qiao, D. Li, J. Cat, X. Zhao // Stroke. 2018;49(3):614- 620.

Pires PW. The effects of hypertension on the cerebral circulation. / PW Pires, CM Dams Ramos, N. Matin, AM. Dorrance // Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2013. - №304. - С. 1598-1614.

Touyz RM. Vascular smooth muscle contraction in hypertension./ RM. Touyz, R. Aives-Lopes, FJ. Rios, LL. Camargo, A. Anagnostopoulou, A Arner, AC. Montezano // Cardiovasc Res. 2018; 114(4):529-539. https ://doi .org/10.1093/cvr/cvyt)23

Pires PW, Jackson WF, Dorrance A M. Regulation of myogenic tone and structure of parenchymal arterioles by hypertension and the mineraiocorti- coid receptor. Am J Physiol Heart Circ Physiol, 2015. - Vol. 309(1). Р. 127-136. https: //doi.org/10.1152/ajpheart.00168.2015

Faraco G, iadecola C. Hypertension: в harbinger of stroke and dementia. Hypertension.- 2013.- Vol. 62. - P. 810-837.

Мищенко В.Н. Особенности нарушений структуры сна у пациентов с болезнью мелких сосудов / В.Н/ Мищенко, Ю.В. Бовт, Л.П. Забродина, В.К. Мищенко // Український вісник психоневрології. - 2018. – Т.26, вип. 4(97). – С. 32-38.

Полуэктов М.Г., Пчелина П.В. Расстройства сна и тревога //Эффективная фармакотерапия / М.Г. Полуэктов, П.В. Пчелина // Неврология Спецвыпуск «Сон и его расстройства – 5» - 2017. - №35. – С.32-40.

Fletcher E. C. Effect of episodic hypoxia on sympathetic activity and blood pressure // Respir Physiol. 2000; 119 (2–3): 189–197.

Toffol E, KaOeinen N, Haukka J, Vakkuri O, Partonen T, Polo-Kantola P. Melatonin in perimenopausal and postmenopausal women: associations with mood, sleep, climacteric symptoms, and quality of life. Menopause. 2014;2I(5):493-500. htlps://doi.org/l0.1097/GME.0b013e3182a6c8f3

Полуэктова М.Г. Сомнология и медицина сна. // Национальное руководство памяти A.M. Вейна и Я.И. Левина. М.: Издательство «Медфорум»; 2016.

Xie Z. A review of sleep disorders and melatonin. / Z. Xie, F. Chen, WA. Li, X. Geng, C. Li, X. Meng, Y. Feng, W. Liu, F. Yu. // Neurol Res. 20l7;39(6);559-565. https://doi .org/10.1080/01616412.2017,1315864.

Meliska CJ., Martinez LF., Lopez AM., Sorenson D., Nowakowski S., Parry BL. Relationship of moinjngness-evenirjgness questionnaire score to melatonin and sleep timing, body mass index and atypical depressive symptoms in peri - and post-menopausal women. / CJ. Meliska, LF. Martinez, AM. Lopez, D. Sorenson, S. Nowakowski, BL. Parry // Psychiatry Res. 2011 Vol. 188(l). – P. 88-95. https://doi.org/ 10.1016/j.psychres.2010.12.010.

Reimund E. The free radical flu* theory of sleep. Medical Hypotheses. - 1994. - Vol.43. - P. 231-233.

Смулевич А.Б. Новое средство в арсенале терапии астенических депрессий (опыт исследования эффективности препарата Кортексин) / А.Б. Смулевич., Э.Б. Дубницкая, B.B. Читлова // Психиатрия и психофармакотерапия им. П.Б. Ганнушкина. 2012;4:13-17.

Wearden A. Cognitive performance and complaints of cognitive impairment in chronic fatigue syndrome. / A Wearden, L. Appleby // Psychological Medicine. - 1997. – Vol. 27. – P. 8l-91. https://doi.oiB/10.i017/s0033291796004035

Воробьева O B. Многогранность феномена астении. Русский медицинский журнал. - 2012. - Vol. 5. –P. 248-252.

Fulcher KY. Strength and physiological response to exercise in patients with chronic fatigue syndrome / KY Fulcher, PD While // J Neurol Neurosurg Psychiatry. - 2000. – Vol. 69. – P. 302-307. https://doi.org/l0.1136/jnnp.69.3302

Stubhaug B. Neurasthenia, subjective health complaints and sensitization. / B Stubhaug, TH Tveito, HR Eriksen, H Ursin. // Psycbaneuroendocrlnology. - 2005. Vol. 30. – P. 1003-1009. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen. 2005.04.011.

Taylor B, Barling J. Identifying sources and effects of career fatigue and bumout for mental health nurses: a qualitative approach. Int J Meat Health Num. - 2004. Vol. 13(2). – P. 117-125. htlps://doi .org/10.1111/j .1445-8330.2004. imntaylorb.doc. x

Чупсо Л.С. Клинические проявления синдрома эмоционального выгорания / Л.С. Чупсо, А.В. Рохскова, С.Ю. Сурушкина, Т.И. Анисинова, М.Д. Дидур // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2019; 119(1):14-16.

Родионова Е.Ю. Клинико-психофизиологические особенности и терапия астенических расстройств у девушек-подростков / Е.Ю. Родионова, Л.C. Чутхо, С.Ю. Сурушкина, Е.А. Яковенко // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2017. № 117(4). – С. 68-70. https://doi.org/l0.17116/jnevro20171174168-70

Путилина M. В. Особенности терапии астенических расстройств. Неврология и ревматология. - 2010. - №1. - С. 30-35.

Гордеев C.A. Применение Энериона при психовегетативном синдроме в сочетании с выраженной астенией / C.A. Гордеев, A.M. Вейн, A.B. Федотова // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2003. - №10. – С. 36-39.

Гусев B.B., Львова O.A. Современные подходы к терапии астенического синдрома / B.B. Гусев, O.A. Львова // Consilium Medicum. - 2013. - Vol. 15(2). - P. 60-64.

Суслина 3.A. Коррекция астеноневротнческого синдрома (по материалам многоцентрового рандомизированного исследования). / 3.A. Суслина, M.M. Танащян, C.A. Румянцева, A.A. Скромец, Е.Г. Клочева, И.И. Шоломов, И.Д. Сгулин, С.В. Котов, А.Н. Густов // Поликлиника. – 2007. - №1. - С. 21- 24.

Воробьева A.A. Астенические состояния: эффективная и безопасная терапия. Русский медицинский журнал. - 2009. - №20. - С.1330-1334.

Скоромец A.A. Дигностика глубины астении, эмоциональных и психопатологических расстройств при астено-вегетативном синдроме разной этиологии / A.A. Скоромец, E.M.Чернышева // Неврологический вестник. - 2000. - №32 (1/2). - С. 21-28.

Nijhov SL. Adolesent chronic fatigue syndrome: prevalence, incidence and morbidity / SL Nijhov, G. Bleeijenberg et al. Pediatric. – 2011. – Vol. 127(5). - P. 1169- 1175. https://doi.oiK/10.1542/peds.2010-H47d

Протько Н.Н. Пасифлора (Passiflora incamata) в общесоматической практике // Медицинские новости – 2016. -№7. – С.36-39.

J.A. de Silva, M.J. de Carvalho Costa, M. de Conceição. Rodrigues Gonçalves, J.E. Fernandes Braga, C.M. Bezerra Luna Lima, L. C. de Morais Pordeus Effects of the Single Supplementation and Multiple Doses of Passiflora Incarnata L. on Human Anxiety: A Clinical Trial, Double-blind, Placebo-Controlled, Randomized / J.A. de Silva, M.J. de Carvalho Costa, M. de Conceição // InternatIonal archIves of MedIcIne sectIon: PsyquIatry & Mental health – 2017.- Vol. 10. № 6. - Р. 1-9.

Elsasa S.M. Passiflora incarnata L. (Passionflower) extracts elicit GABA currents in hippocampal neurons in vitro, and show anxiogenic and anticonvulsant effects in vivo, varying with extraction method / S.M. Elsasa, D. J. Rossi, J. Rabera, G. Whitea, C.-A. Seeleya, W. L. Gregoryd, C.Mohrb, T. Pfankuchb, and A. Soumyanatha. //Phytomedicine. – 2010.- Vol. 17(12). - Р.940–949.

Movafegh A. Preoperative Oral Passiflora Incarnata Reduces Anxiety in Ambulatory Surgery Patients: A Double-Blind, Placebo-Controlled Study / A. Movafegh, R. Alizadeh, F. Hajimohamadi, F. Esfehani, M. Nejatfar. // International Anesthesia Research Society – 2008. - Vol. 106, № 6. – Р.1728-1732.

Cases J. Pilot trial of Melissa officinalis L. leaf extract in the treatment of volunteers suffering from mild-to-moderate anxiety disorders and sleep disturbances / J. Cases, A. Ibarra, N Feuillère // Mediterranean Journal of Nutrition and Metabolism. – 2011.- Vol. 4 (3). - Р. 211–218.

Алексеева А.В., Мазур Л.И., Куркин В.А. Мелиса лекарственная: перспективы использования в педиатрической практике / А.В. Алексеева, Л.И. Мазур, В.А Куркин // Педиатрия. - 2011. – Т.90. №1. – С. 90-95.

Фармацевтична енциклопедія / за ред. В. П. Черних. - Нац. фармац. ун-т України – Київ: Моріон , 2010. - 1632 с.

Бурчинский С.Г. Возможности комплексной фармакотерапии вегетативной дисфункции и психоэмоционального дисбаланса // Семейная медицина – 2014. -№5(55). – С.25-30.

Конарева И.Н. Влияние седативных препаратов растительного происхождения на эмоциональную сферу человека. // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». – 2009. - №22(2). – С.67–71.

Wasowski C. Flavonoids as GABA receptor ligands: the whole story / C. Wasowski, M. Marder //Journal of Experimental Pharmacology – 2012. -Vol. 4. - Р. 9–24.

Barton D.L. The use of Valeriana officinalis (Valerian) in improving sleep in patients who are undergoing treatment for cancer: a phase III randomized, placebo-controlled, double-blind study (NCCTG Trial, N01C5) / D.L. Barton, P.J. Atherton, B.A. Bauer, D.F. Moore, B.I. Mattar, B.I. Lavasseur // J Support Oncol. – 2011. - Vol. 9(1). – Р.24–31.

Чеснокова А.Н., Луцкий В.И. Пренилхалконы хмеля обыкновенного (Humulus lupulus L.): выделение, строение, перспективы использования / А.Н. Чеснокова, В.И. Луцкий // Изв. Иркутского гос. ун-та. Серия «Биология. Экология». – 2008. – Т.1 №2. – С. 94-96.

Forino M. Humudifucol and bioactive prenylated polyphenols from hops (Humulus lupulus cv. "Cascade") / M. Forino, S Pace, G. Chianese, L. Santagostini, M. Werner, C. Weinigel, S. Rummler, G. Fico, O. Werz, O. Taglialatela-Scafati // J. Nat. Prod. – 2016. - Vol. 79(3). – Р.590-597.

Zhang N. A new formylated chalcone from Humulus lupulus with protective effect on HUVECs injury by angiotensin II / N. Zhang, B. Tian, S. Zhao, X. Zhang, D. Pan, X. Shen, Y. Zhang // Nat. Prod. Res. – 2019. - Vol. 33(5.) – Р.617-621.

Fatemeh Abdi. Hops for menopausal vasomotor symptoms: mechanisms of action / Abdi Fatemeh, Mobedi Hamid, Roozbeh Nasibeh. // Journal of Menopausal Medicine.- 2016. - Vol. 22. – Р. 62-64.

Kyrou I. Effects of hops (Humulus lupulus L.) dry extract supplement on self-reported depression, anxiety and stress levels in apparently healthy young adults: a randomized, placebo-controlled, double-blind, crossover pilot study / I. Kyrou, A. Christou, D. Panagiotakos // Hormones (Athens). – 2017. - Vol. 16(2). – Р.171-180.

Каладзе Н.Н. Итоги и перспективы изучения физиологических, патогенетических и фармакологических эффектов мелатонина / Н.Н. Каладзе Е.М. Соболева, Н.М. Скоромная // Теоретична медицина – 2010. – №2(23). – С.156-166.

Ковальзон В.М. Мелатонин, эпифиз и сон млекопитающих. // Нейрохимия - 2003.- № 2. - С. 93-100.

Беспятых А.Ю. Мелатонин: теория и практика / А.Ю. Беспятых, С.И. Рапопорта, В.Я. Бродский, О.В. Бурлакова, В.А. Голиченков, Л.А. Вознесенская, Д.Б. Колесников, А.Ю. Молчанов // под ред. С.И. Рапопорта, В.А. Голиченкова – М.: Медпрактика - М, 2009. – 99с.

Полуэктов М.Г., Левин Я.И., Бойко А.Н. Результаты российского мультицентрового исследования эффективности и безопасности мелаксена (мелатонин) для лечения нарушений сна у пациентов с хронической церебральной сосудистой недостаточностью / М.Г. Полуэктов, Я.И. Левин, А.Н. Бойко //Журнал неврологии и психиатрии имени С. С. Корсакова. - 2012. - № 9 (12). - С. 26–31.

Buscemi N. The efficacy and safety of exogenous melatonin for primary sleep disorders. A meta–analysis / N. Buscemi, B. Vandermeer, N. Hooton // J. Gen. Intern Med. – 2005. - Vol. 20(12). – Р.1151–1158.

Pandi–Perumal S. Role of the melatonin system in the control of sleep: therapeutic implications/ S. Pandi–Perumal, V. Srinivasan, D. Spence, D. Cardinali // CNS Drugs.- 2007. - Vol. 21. – Р.995–1018.

Опубліковано
2019-12-28
Як цитувати
Mishchenko, T. S., Zaborodina, L. P., & Mishchenko, V. M. (2019). Порушення сну і його корекція у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію. Психіатрія, неврологія та медична психологія, (12). https://doi.org/10.26565/2312-5675-2019-12-05
Номер
Розділ
Неврологія