Когнітивні розлади у пацієнтів з цереброваскулярними порушеннями, які перенесли COVID-19

  • Міщенко Владислав Миколайович Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України», вул. Академіка Павлова, 46, м. Харків, Україна, 61068, з https://orcid.org/0000-0003-0429-8572
  • Дмитрієва Олена Вікторівна Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України», вул. Академіка Павлова, 46, м. Харків, Україна, 61068, з https://orcid.org/0009-0006-5595-1390
  • Здесенко Ірина Володимирівна Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України», вул. Академіка Павлова, 46, м. Харків, Україна, 61068, з https://orcid.org/0000-0001-8811-2004
  • Легка Марія Олександрівна Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України», вул. Академіка Павлова, 46, м. Харків, Україна, 61068, з
DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2023-22-03
Ключові слова: COVID-19, когнітивні порушення, цереброваскулярна патологія

Анотація

Метою дослідження було вивчення особливостей когнітивних функцій у хворих з хронічними цереброваскулярними порушеннями, які перенесли COVID-19. Встановлено, що у всіх пацієнтів з ЦВЗ, які одужали від COVID-19, виявляються помірні та виражені когнітивні порушення. Відмічається більша вираженість когнітивного дефіциту у даних пацієнтів у порівнянні з групою
пацієнтів, які не мали COVID-19 в анамнезі. Особливо виражені порушення у пацієнтів з цереброваскулярною патологією, які перенесли COVID-19, стосувалися уваги, швидкості обробки інформації, короткотривалої робочої пам’яті, у той час як відстроченапам’ять і розпізнавальна пам’ять страждали значно менше. У дослідженні було продемонстровано більшу чутливість шкали MoCA щодо виявлення когнітивних порушень у пацієнтів з цереброваскулярною патологією, які перенесли COVID-19. Більшість пацієнтів мали когнітивні поруше ння протягом 6 місяців після перенесеного COVID-19, що свідчить про необхідність довготривалого моніторингу й своєчасного лікування цих пацієнтів

Завантаження

Посилання

/

Посилання

1. Alemanno F., Houdayer E., Parma A. et al. COVID-19 cognitive deficits after respiratory assistance in the subacute phase: A COVID-rehabilitation unit experience.
PLoS ONE. 2021. 16(2). e0246590. doi.org/10.1371/journal.pone.0246590

2. Girard T.D., Thompson J.L., Pandharipande P.P. et al. Clinical phenotypes of delirium during critical illness and severity of subsequent long-term cognitive impairment: a prospective cohort study. Lancet Respir. Med. 2018. 6(3). Р. 213-22.
doi: 10.1016/S2213- 2600(18)30062-6. PMID: 29508705; PMCID: PMC6709878.

3. Ellual M.A., Benjamin L., Singh B. et al. Neurological associations of COVID-19. Lancet Neurol. 2020 Sep:19(9):767-83. doi: 10.1016/S1474-4422(20)30221-0. Epub.2020 Jul 2.

4. Boulay C., Fafi-Kremer S., Castelain V. et al. Delirium and encephalopathy in severe COVID-19: a cohort analysis of ICU patients. Crit. Care. 2020. 24(1). P. 491. doi: 10.1186/s13054-020-03200-1. PMID: 32771053; PMCID: PMC7414289.

5. Varatharaj A., Thomas N., Ellul M.A. et al. Neurological and neuropsychiatric complications of COVID-19 in 153 patients: a UK-wide surveillance study. Lancet Psychiatry. 2020. 7(10). P. 875-882. doi: 10.1016/S2215-0366(20)30287-X.

6. Romero-Sánchez C., Díaz-Maroto I., Fernández-Díaz E. et al. Neurologic manifestations in hospitalized patients with COVID-19: the ALBACOVID registry. The ALBACOVID registry. Neurology. 2020. 95(8). e1060-e1070.
doi: 10.1212/WNL.0000000000009937.

7. Beach S.R., Praschan N.C., Hogan C. et al. Delirium in COVID-19: A case series and exploration of potential mechanisms for central nervous system involvement. Gen. Hosp. Psychiatry. 2020. 65. P. 47-53. doi: 10.1016/j.genhosppsych.2020.05.008. 2020. 65. 47-53.

8. Zubair A.S., McAlpine L.S., Gardin T. et al. Neuropathogene-sis and Neurologic Manifestations of the Coronaviruses in the Age of Coronavirus Disease 2019: A Review. JAMA Neurol. 2020. 77(8). P. 101801027. doi:10.1001/jamaneurol.2020.2065.

9. Bohmwald K., Gálvez N.M.S., Ríos M., Kalergis A.M. Neurologic alterations due to respiratory virus infections. Front. Cell. Neurosci. 2018. 12(386). P. 386. doi:10.3389/fncel.2018.00386.

10. Desforges M., Le Coupanec A., Brison E., Meessen-Pinard M., Talbot P.J. Neuroinvasive and neurotropic human respiratory coronaviruses: potential neurovirulent agents in humans. Adv. Exp. Med. Biol. 2014. 807. P. 75-96.
doi:10.1007/978-81-322-1777-06.

11. Kim W.-K., Corey S., Alvarez X., Williams K. Monocyte/macrophage traffic in HIV and SIV encephalitis. J. Leukoc. Biol. 2003. 74(5). P. 650-656. doi:10.1189/jlb.0503207.

12. Sankowski R., Mader S., Valdés-Ferrer S.I. Systemic inflammation and the brain: novel roles of genetic, molecular, and environmental cues as drivers of neurodegeneration. Front. Cell. Neurosci. 2015. 9(28). P. 28. doi:10.3389/fncel.2015.00028.

13. Panariello F., Cellini L., Speciani M., De Ronchi D., Atti A.R. How Does SARSCoV-2 Affect the Central Nervous System? A Wor-king Hypothesis. Front. Psychiatry. 2020. 11. P. 582345. doi: 10.3389/ fpsyt.2020.582345.

14. Hoffmann M., Kleine-Weber H., Schroeder S. et al. SARS-CoV-2 cell entry depends on ACE2 and TMPRSS2 and is blocked by a clinically proven protease inhibitor. Cell. 2020. 181(2). P. 271-280.
doi:10.1016/j.cell.2020.02.052.

15. Chen R., Wang K., Yu J. et al. The Spatial and Cell-Type Distribution of SARS-CoV-2 Receptor ACE2 in the Human and Mouse Brains. Front Neurol. 2021. 11. P. 573095. doi: 10.3389/ fneur.2020.573095.

16. Shang J., Wan Y., Luo C.et al. Cell entry mechanisms of SARS-CoV-2. Proc Natl Acad Sci USA. 2020. 117. P. 11727-34.doi: 10.1073/pnas.2003138117.

17. Lazaroni T.L.N., Raslan A.C.S., Fontes W.R.P. et al. Angiotensin-(1–7)/Mas axis integrity is required for the expression of object recognition memory. Neurobiol. Learn. Mem. 2012. 97. P. 113-23. doi: 10.1016/j.nlm.2011.10.003.

18. Wang X.-L., Iwanami J., Min L.-J. et al. Deficiency of angiotensin-converting enzyme 2 causes deterioration of cognitive function. NPJ Aging Mech. Dis. 2016. 2. P. 16024. doi: 10.1038/ npjamd.2016.24.

19. Kehoe P.G., Hibbs E., Palmer L.E., Miners J.S. Angiotensin- III is Increased in Alzheimer’s Disease in Association with Amyloid-β and Tau Pathology. J. Alzheimers Dis. 2017. 58(1). P. 203-214. doi: 10.3233/JAD-161265. PMID: 28387670.

20. Miners J.S., Ashby E., Van Helmond Z. et al. Angiotensin-converting enzyme (ACE) levels and activity in Alzheimer’s disease, and relationship of perivascular ACE-1 to cerebral amyloid angio-pathy. Neuropathol. Appl. Neurobiol. 2008. 34(2). P. 181-93. doi: 10.1111/j.1365-2990.2007.00885.x.

21. Miners S., Ashby E., Baig S. et al. Angiotensin-converting enzyme levels and activity in Alzheimer’s disease: differences in brain and CSF ACE and association with ACE1 genotypes. Am. J. Transl. Res. 2009. 1(2). P. 163-77. PMID: 19956428.

22. Miners S., Kehoe P.G., Love S. Cognitive impact of COVID-19: looking beyond the short term. Alzheimers Res. Ther. 2020. 12(1). P. 170. doi: 10.1186/s13195-020-00744-w.

23. Huang C., Wang Y., Li X. et al. Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China [published correction appears in Lancet. 2020 Jan 3]. Lancet. 2020. 395(10223). P. 497-506. doi:10.1016/S0140-6736(20)30183-5.

24. Chakrabarty T., Torres I.J., Bond D.J., Yatham L.N. Inflammatory cytokines and cognitive functioning in early-stage bipolar I disorder. J. Affect. Disord. 2019. 245. P. 679-685. doi: 10.1016/j. jad.2018.11.018.

25. Duarte P.O., Duarte M.G.F., Pelichek A., Pfrimer K., Ferriolli E., Moriguti J.C., Lima N.K.C. Cardiovascular risk factors and inflammatory activity among centenarians with and without dementia. Aging Clin. Exp. Res. 2017. 29(3). P. 411-417.
doi: 10.1007/s40520- 016-0603-9.

26. Zheng F., Xie W. High-sensitivity C-reactive protein and cognitive decline: the English Longitudinal Study of Ageing. Psychol. Med. 2018. 48(8). P. 1381-1389. doi: 10.1017/S0033291717003130.

27. Zhou H., Lu S., Chen J. et al. The landscape of cognitive function in recovered COVID-19 patients. J. Psychiatr. Res. 2020. 129. P. 98-102. doi:10.1016/j.jpsychires.2020.06.022.

28. Vintimilla R., Hall J., Johnson L., O’Bryant S. The relationship of CRP and cognition in cognitively normal older Mexican Americans: A cross-sectional study of the HABLE cohort. Medicine (Baltimore). 2019. 98(19). e15605.
doi:10.1097/MD.0000000000015605.

29. Han H.B., Lee K.E., Choi J.H. Functional Dissociation of θ Oscillations in the Frontal and Visual Cortices and Their Long-Range Network during Sustained Attention. eNeuro. 2019. 6(6). ENEURO.0248-19.2019. doi:10.1523/ENEURO.0248-19.2019.

30. Mitko A., Rothlein D., Poole V. et al. Individual differences in sustained attention are associated with cortical thickness. Hum. Brain Mapp. 2019. 40(11). P. 3243-3253. doi:10.1002/hbm.24594.

31. Sasannejad C., Ely E.W., Lahiri S. Long-term cognitive impairment after acute respiratory distress syndrome: a review of clinical impact and pathophysiological mechanisms.Crit.Care Lond. Engl. 2019. 23. 352. doi:10.1186/s13054-019-2626-z.

32. Wilcox M.E., Brummel N.E., Archer K. et al. Cognitive dysfunction in ICU patients: risk factors, predictors, and rehabilitation interventions. Crit. Care Med. 2013. 41. S81-98. doi:10.1097/ CCM.0b013e3182a16946.

33. Mikkelsen M.E., Christie J.D., Lanken P.N. et al. The adult respiratory distress syndrome cognitive outcomes study: long-term neuropsychological function in survivors of acute lung injury. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2012. 185. P. 1307-1315.
doi:10.1164/rccm. 201111-2025OC.

34. Beaud V., Crottaz-Herbette S., Dunet V. et al. Pattern of cognitive deficits in severe COVID-19. J. Neurol Neurosurg. Psychiatry. 2021. 92. P. 67-568. doi: 10.1136/jnnp-2020- 325173.

35. Hopkins R.O., Weaver L.K., Collingridge D. et al. Two-year cognitive, emotional, and quality-of-life outcomes in acute respiratory distress syndrome. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2005. 171(4). P. 340-7. doi: 10.1164/rccm.200406-763OC.

36. Helms J., Kremer S., Merdji H. et al. Delirium and encephalopathy in severe COVID-19: a cohort analysis of ICU patients. Crit. Care. 2020. 24(1). P. 491. doi: 10.1186/s13054-020- 03200-1.

37. Hopkins R.O., Gale S.D., Weaver L.K. Brain atrophy and cognitive impairment in survivors of Acute Respiratory Distress Syndrome. Brain Inj. 2006. 20(3). P. 263-71. doi: 10.1080/02699050500488199.

38. Maydych V. The Interplay Between Stress, Inflammation, and Emotional Attention: Relevance for Depression. Front Neurosci. 2019. 13. P. 384. doi: 10.3389/fnins.2019.00384.

39. Carfì A., Bernabei R., Landi F. Gemelli Against COVID-19 Post-Acute Care Study Group. Persistent Symptoms in Patients After Acute COVID-19. JAMA. 2020. 324(6). P. 603-605. doi: 10.1001/ jama.2020.12603.

40. Garrigues E., Janvier P., Kherabi Y. et al. Post-discharge persistent symptoms and health-related quality of life after hospitalization for COVID-19. J. Infect. 2020. 81. e4-e6. doi:10.1016/j. jinf.2020.08.029.

41. Mahase E. Long covid could be four different syndromes, review suggests. BMJ. 2020. 371. m3981. doi: 10.1136/bmj.m3981.

42. Miskowiak K.W., Johnsen S., Sattler S.M. et al. Cognitive impairments four months after COVID-19 hospital discharge: Pattern, severity and association with illness variables. Eur. Neuropsychopharmacol. 2021. 46. P. 39-48. doi: 10.1016/j. euroneuro.2021.03.019.

43. Vinkers C.H., van Amelsvoort T., Bisson J.I. et al. Stress resi-lience during the coronavirus pandemic. Eur. Neuropsychopharmacol. 2020. 35. P. 12-16. doi: 10.1016/j.euroneuro.2020.05.003.

44. Folstein M., Folstein S., McHugh PR. Mini-mental state: a practical method for grading the cognitive state ofpatients for the clinical //J. Psychiatr. Res. - 1975. - Vol. 12. - P. 189-198
Опубліковано
2023-12-29
Як цитувати
Міщенко Владислав Миколайович, Дмитрієва Олена Вікторівна, Здесенко Ірина Володимирівна, & Легка Марія Олександрівна. (2023). Когнітивні розлади у пацієнтів з цереброваскулярними порушеннями, які перенесли COVID-19. Психіатрія, неврологія та медична психологія, (22), 21-29. https://doi.org/10.26565/2312-5675-2023-22-03
Номер
№ 22 (2023)
Розділ
Неврологія