Вплив домашнього насильства на ментальне здоров’я та психосоціальне функціонування дітей та підлітків: закордонний досвід діагностики

  • Штриголь Діана Вячеславівна Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-7346-2677
  • Міхановська Наталія Геннадіївна Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-7154-1179
  • Луценко Олена Львівна Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-9922-9523
Ключові слова: Діти, підлітки, домашнє насильство, ментальне здоров’я, психосоціальне функціонування, скринінг

Анотація

В статті представлено огляд зарубіжного досвіду професійного моніторингу дітей, що піддаються домашньому насильству, який характеризується структурованістю підходів та широким використанням коротких скринінгових тестів-опитувальників для усіх утягнутих сторін – дітей, батьків, вчителів, медичних сестер, педіатрів, спеціалістів з ментального здоров’я. Для діагностики надаються інструменти, рекомендовані міжнародним співтовариством фахівців в сфері охорони ментального здоров’я дітей та підлітків. Існують готові тестові батареї для всебічної регулярної оцінки прогресу терапії, що оцінюють показники психічного здоров’я та клінічних порушень для підлітків віком 11–18 років та базуються на інформації з боку підлітків, вихователів і клініцистів. Вони доречні для використання як інструменти скринінгу та (або) для моніторингу змін симптомів з плином часу, оцінюють результат терапії, фокусуються на лікувальних процесах, наприклад, терапевтичному альянсі, очікуваннях від лікування.
Особливої уваги в огляді приділяється методиці, що дає глобальну оцінку психіки, а саме методика «Перелік дитячих симптомів» М. Джеллінека та М. Мерфі з колегами («Pediatric Symptom Checklist», версії PSC та Y-PSC), яка успішно використовується для скринінгу психосоціальних проблем дітей. Цей інструмент має декілька суттєвих переваг – він широкого спектру дії, а саме спрямований на різноманітні симптоми психосоціальних порушень дитини: депресивність, тривожність, страхи, розлад поведінки тощо); він дуже легкий та економічний с точки зору виконання та адміністрування, чітко відрізняє дітей, які вже потребують додаткової уваги та допомоги фахівців психолого-психіатричного профілів та може використовуватися для оцінки динаміки стану і ефективності допомоги. Він відповідає теоретичній моделі Т. М. Ахенбаха і виявляє порушення психіки дитини за обома шляхами – інтерналізацією та екстерналізацією. Цей інструмент достатньо активно застосовується у сучасній науці та клінічній практиці, надає важливі результати під час дослідження психологічних проблем дітей, які пережили домашнє або інші види насильства, мають посттравматичний стресовий розлад, пережили переміщення з зон військових конфліктів

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

/

Посилання

Опубліковано
2023-12-29
Як цитувати
Штриголь Діана Вячеславівна, Міхановська Наталія Геннадіївна, & Луценко Олена Львівна. (2023). Вплив домашнього насильства на ментальне здоров’я та психосоціальне функціонування дітей та підлітків: закордонний досвід діагностики. Психіатрія, неврологія та медична психологія, (22), 6-13. https://doi.org/10.26565/2312-5675-2023-22-01
Номер
Розділ
Психіатрія