Порушення психоемоційної сфери у військовослужбовців із зони АТО/ООС
Анотація
В даній статті відображено дані власного дослідження, що стосуються стану психоемоційних порушень у військовослужбовців із зони АТО/ООС. Відомо, що на стан психічного здоров’я впливають різноманітні зовнішні чинники, як соціально-економічні, так і фізичні, психотравмуючі, екологічні, тощо. Професійна діяльність військовослужбовців із зони АТО/ООС здійснюється в екстремальних умовах, пов’язаних з психофізичним перевантаженням, підвищеним рівнем відповідальності та ін. Тож психоемоційний стан зазначеного контингенту потребує значної уваги та корекції. Метою даного дослідження стало дослідити психоемоційний стан у військовослужбовців з зони АТО/ООС. У дослідженні прийняло участь 66 учасників бойових дій з зони АТО/ООС (31 чоловіків та 35 жінок) з ознаками розладів адаптації, що знаходились в клініці неврологічних хвороб, психіатрії та наркології Військово-медичного клінічного центру Північного регіону, м. Харків. Контрольну групу склали 29 осіб (14 чоловіків та 15 жінок), котрі не брали участі у бойових діях та також мали ознаки розладів адаптації. За допомогою клініко-анамнестичного методу було визначено в основній групі 32 особи з пролонгованою депресивною реакцією, що обумовлена розладом адаптації (F43.21 за МКХ-10) та 34 особи зі змішаною тривожною та депресивною реакцією (F43.22), в контрольній групі 15 осіб мали F43.21 та 14 досліджуваних – F43.22. За допомогою психодіагностичної методики «Шкала Цунга для самооцінки депресії» (адаптація Т. І. Балашової, 2003р.) було виявлено наявність субдепресивного стану у 12,1±1,9% (чоловіки 4,5±1,2%, жінки 7,6±1,5%) та важкої депресії у 87,9±1,9% (чоловіки 42,4±2,8%, жінки 45,5±2,9%) обстежених учасників бойових дій. В контрольній групі було виявлено стан без депресії у 79,3±5,2% осіб (37,9±6,3% чоловіків, 41,4±6,4% жінок), та легка депресія (10,3±4,1% чоловіків та 10,3±4,1% жінок, усього 20,6±5,2% осіб). Зроблено висновок про необхідність враховувати отримані дані при розробці алгоритму психокорекційних заходів у зазначеного контингенту пацієнтів.
Завантаження
Посилання
Hryliuk S. Experience in organizing psychological support at the beginning of an anti-terrorist operation. Bulletin of the National University of Defense of Ukraine. 2019. Vol. 51, no. 1, pp. 11-16. [in Ukr.] https://www.doi.org/10.33099/2617-6858-2019-51-1-11-16
Franz, Molly R., Kaiser, Anica Pless, Phillips, Rebecca J., Lee, Lewina O., et al. Associations of warzone veteran mental health with partner mental health and family functioning: Family Foundations Study. Depression and Anxiety. 2020. Vol. 37, no. 11, pp. 1091-4269. https://www.doi.org/10.1002/da.23083
Haydabrus А. Dynamics of changes in the structure of mental illness among servicemen treated in the psychiatric ward of the military medical clinical center of the Northern region. Psihіatrіya, nevrologіya ta medichna psihologіya. 2020. No.15, pp. 8-14. [in Ukr.] https://doi.org/10.26565/2312-5675-2020-15-01
Ohorona psihіchnogo zdorov’ya v umovah vіjni [Mental Health in war]. U dvoh tomah / per. z angl. Tetyana Semigіna, Іrina Pavlenko, Yevgenіya Ovsyannіkova [et al.]. Kiїv : Nash format, 2017. T. 1. 579 s. [in Ukr.]
Omelyanovich V. YU. Social and family aspects of the diagnosis of “post-traumatic stress disorder” in servicemen after returning from the war zone. Psihosomatichna medicina ta zagal’na praktika. 2019. Т. 4, No 1. [in Ukr.] https://doi.org/10.26766/PMGP.V4I1.183
Maruta N. A., Zavorotnyj V. I. Rehabilitation principles for military personnel with diff erent types of post-traumatic stress disorder. Ukraїns’kij vіsnik psihonevrologії. 2018. T. 26, vip. 3 (96). S. 33-38. [in Russ.] https://doi.org/10.36927/2079-0325
