Психонейроімунологічні аспекти постковідного синдрому

  • Larysa P. Mishchykha Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57, Україна kreativ-i@ukr.net https://orcid.org/0000-0001-7144-3245
  • Iryna O. Yakubovska Івано-Франківський національний медичний університет, 76018, м. Івано-Франківськ, Галицька 2, Україна https://orcid.org/0000-0001-5181-2939
  • Halyna M. Kuryliv Івано-Франківський національний медичний університет, 76018, м. Івано-Франківськ, Галицька 2, Україна https://orcid.org/0000-0003-1426-1343
Ключові слова: постковідний синдром, психонейроімунологічні порушення, психічне здоров’я, імунна система

Анотація

Проводилось вибіркове скринінгове дослідження шляхом анонімного анкетування 223 дорослих амбулаторних пацієнтів з ознаками постковідного синдрому (ПКС) від 1 до 3 місяців після перенесеної хвороби. Серед опитаних 77,6% чоловіків, 22,4% жінок різних вікових груп. Переважали особи молодого і середнього віку, 77,3% з них лікувалися амбулаторно. 89,6% опитаних мали легкий і середній ступені тяжкості захворювання. Вірусну пневмонію діагностували у 28,2%. Респіраторний дистрес-синдром пережили 5,8%. Повторне зараження SARS-CoV-2 мали 3,5%. Тривалий субфебрильний стан (понад 4 тижнів) після перенесеної хвороби утримувався у 33,6%; у 15,6%  виявлено імуносупресію клітинної ланки і фагоцитозу. У 75% діагностували тривалу лихоманку неінфекційного ґенезу. Повне відновлення фізичного стану від 2 до 4 тижнів зазначили 82,9%. Три місяці і більше для реконвалесценції потребували 19,2%. У них переважали ознаки СХВ і психоемоційного дисбалансу. Щодо когнітивних розладів, найбільше труднощів виникло зі сприйняттям інформації  у 12,7%, з її аналізом у 9,8%, з прийняттям рішень у 8%.  25,9% опитуваних відмічають порушення пам’яті. Розлади уваги з’явилися у 24,9 % респондентів. З найбільш виражених психічних станів, що проявили себе у постковідний період, такі: тривога: сильно виражена – 21%, виражена – 26,6%, слабо виражена – 40,7% респондентів, а також, дратівливість: сильно виражена – 37,5%, виражена – 27,2%, слабо виражена – 35,3%; розгубленість: сильно виражена – 36,6%, виражена – 19,1%, слабо виражена – 44,1%; депресивні розлади: сильно виражені – 36,5%, виражені – 19,1%, слабо виражені – 44,1%; страх, відчай, апатія: сильно виражені – 33,9%, виражені – 26,3%, слабо виражені – 39,8% респондентів; паніка, панічні атаки: сильно виражені – 41%, виражені – 14,1%, слабо виражені – 44,9%; істерія: сильно виражена – 42,7%, виражена – 13,5%, слабо виражена – 47,6%; агресія, злість, дратівливість: сильно виражені – 41,9%, виражені – 18,9%, слабо виражені –39,3% респондентів. Зафіксована зміна у ціннісно-смисловій складовій особистості. Так 38,9% респондентів стали більше розуміти цінність життя, у 17,2% з’явилося позитивне налаштування у ставленні до світу.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Word Health Organization: Report of the WHO China Joint Mission on Coronavirus Disease 2019 (COVID19). Geneva, WHO. 16-24 February, 2020.

Couzin Frankel J. The long Haul. Science. 2020, vol. 369, no. 6504, pp. 614-617.

COVID-19 rapid guideline: managing the long-term effects of COVID-19. NICE guideline. 2020, p. 35.

Sheehy L.M. Considerations for postacute rehabilitation for survivors of COVID-19. JMIR Public. 2020, vol.6, no. 2, e19462. https://www.doi.org/10.2196/19462

Matthew E Levison, Commentary: What We Know So Far About Post-COVID Syndrome. Merck Manual. 2020.

Carfi A., Bernabei R., Landi F. et al. Persistent symptoms in patients after acute COVID-19. JAMA. 2020, no. 324 (6), pp.603-605. https://www.doi.org/10.1001/jama.2020.12603

H. Weerahandi, K. A Hochman, Е. Simon et al. Post-discharge health status and symptoms in patients with severe COVID-19. BMJ Yale. 2020. https://doi.org/10.1101/2020.08.11.20172742

Pylypenko V.M. Neuroendocrine disorders in COVID 19 and postcoid syndrome and prospects for the use of drugs - aminobutyric acid. Health of Ukraine of the 21st century. 2020, no. 23 (492), pp. 22-25. [in Ukr.]

Sanwang Wang B.A. Xin Wen B.A. Yingying Dong B.A. et al. Psychological impact of coronavirus disease 2019 (COVID-19) on the general public, health care workers and patients with mental disorders and its measures. Psychosomatics. 2020, vol. 61, no. 6, pp. 616-624. https://www.doi.org/10.1016/j.psym.2020.05.005

Komaroff A. The tragedy of the post-COVID “long haulers”. Harvard Health Letter. 2020.

Tenforde MW, Kim S., Lindsell CJ, et al: Disease duration and risk factors for delayed return to normal health among outpatients with COVID-19 in several public health systems. MMWR. 2020, vol.69, no. 30, pp. 993-998. http://doi.org/10.15585/mmwr.mm6930e1

D. Yelin, E. Wirtheim, P. Vetter, A. C. Kalil. Long-term consequences of COVID-19: research needs. The Lancet Infectious. 2020, vol. 10, pp.1115-1117. https://www.doi.org/10.1016/S1473-3099(20)30701-5

Ceravolo MG, de Sire A, Andrenelli E, Negrini F, et al. Systematic rapid "living" review on rehabilitation needs due to COVID-19. Eur J Phys Rehabil Med. 2020, vol. 56, no. 3, pp. 347-353. https://www.doi.org/10.36425/rehab34148

Gemeli. Against COVID-19 Post Acute Care Study Group. Post-COVID-19 global health strategies: the need for an interdisciplinary approach. Aging Clinical and Experimental Research . 2020, vol. 32, no.1613-1620. https://www.doi.org/10.1007/s40520-020-01616-x

Mishchykha L.P., Kulesha-Lyubinets M. Mental health as a component of personal well-being. Collection of scientific works. 2020, no. 1, pp. 166-161. [in Ukr.]

Yakubovska O.I. Neuroendocrine aspects of the use of thymus hormone analogues. Art of Medicine. 2017, no. 3, pp.78-85. [in Ukr.]

Опубліковано
2021-04-21
Як цитувати
Mishchykha, L. P., Yakubovska, I. O., & Kuryliv, H. M. (2021). Психонейроімунологічні аспекти постковідного синдрому. Психіатрія, неврологія та медична психологія, (16). https://doi.org/10.26565/2312-5675-2021-16-07
Номер
Розділ
Медична психологія