Психонейроімунологічні аспекти постковідного синдрому

Анотація

Проводилось вибіркове скринінгове дослідження шляхом анонімного анкетування 223 дорослих амбулаторних пацієнтів з ознаками постковідного синдрому (ПКС) від 1 до 3 місяців після перенесеної хвороби. Серед опитаних 77,6% чоловіків, 22,4% жінок різних вікових груп. Переважали особи молодого і середнього віку, 77,3% з них лікувалися амбулаторно. 89,6% опитаних мали легкий і середній ступені тяжкості захворювання. Вірусну пневмонію діагностували у 28,2%. Респіраторний дистрес-синдром пережили 5,8%. Повторне зараження SARS-CoV-2 мали 3,5%. Тривалий субфебрильний стан (понад 4 тижнів) після перенесеної хвороби утримувався у 33,6%; у 15,6%  виявлено імуносупресію клітинної ланки і фагоцитозу. У 75% діагностували тривалу лихоманку неінфекційного ґенезу. Повне відновлення фізичного стану від 2 до 4 тижнів зазначили 82,9%. Три місяці і більше для реконвалесценції потребували 19,2%. У них переважали ознаки СХВ і психоемоційного дисбалансу. Щодо когнітивних розладів, найбільше труднощів виникло зі сприйняттям інформації  у 12,7%, з її аналізом у 9,8%, з прийняттям рішень у 8%.  25,9% опитуваних відмічають порушення пам’яті. Розлади уваги з’явилися у 24,9 % респондентів. З найбільш виражених психічних станів, що проявили себе у постковідний період, такі: тривога: сильно виражена – 21%, виражена – 26,6%, слабо виражена – 40,7% респондентів, а також, дратівливість: сильно виражена – 37,5%, виражена – 27,2%, слабо виражена – 35,3%; розгубленість: сильно виражена – 36,6%, виражена – 19,1%, слабо виражена – 44,1%; депресивні розлади: сильно виражені – 36,5%, виражені – 19,1%, слабо виражені – 44,1%; страх, відчай, апатія: сильно виражені – 33,9%, виражені – 26,3%, слабо виражені – 39,8% респондентів; паніка, панічні атаки: сильно виражені – 41%, виражені – 14,1%, слабо виражені – 44,9%; істерія: сильно виражена – 42,7%, виражена – 13,5%, слабо виражена – 47,6%; агресія, злість, дратівливість: сильно виражені – 41,9%, виражені – 18,9%, слабо виражені –39,3% респондентів. Зафіксована зміна у ціннісно-смисловій складовій особистості. Так 38,9% респондентів стали більше розуміти цінність життя, у 17,2% з’явилося позитивне налаштування у ставленні до світу.