Корекція аутоагрессивних тенденцій як звено психоневрологічної моделі адаптації хворих з демієлінізуючою патологією
Анотація
У статті проаналізовані сучасні дані щодо аутоагресії у хворих з демієлінізуючою патологією. Відзначено, що питання психоневрологічної адаптації та реабілітації хворих з демієлінізуючою патологією залишаються гостро актуальними до теперішнього часу. Важливе місце в комплексі заходів з раннього виявлення порушень в емоційній сфері займають дослідження агресії, зокрема, неусвідомлюваної агресії, яка за певних умов може набувати аутоагресивну спрямованість. Встановлено, що дані про вираженість неусвідомлюваної агресії у хворих на розсіяний склероз української популяції, важливі для виділення мішеней превенції суїцидальної активності, відсутні. Представлено результати методики «Hand-test» у жителів Східного регіону України з ремітуючим типом перебігу розсіяного склерозу (РТ РС), які перебували на лікуванні в ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України» (n = 71). Дослідження проведено в зв'язку з завданням удосконалення психоневрологічної моделі адаптації та реабілітації хворих на підставі раннього виділення мішеней превенції аутоагресії. Тенденція до агресивної поведінки оцінювалася шляхом порівняння тенденцій, що відображають готовність до агресивної поведінки, а також тенденцій, які передбачають кооперацію. Були виявлені певні складності в сфері соціальних контактів, що може знаходити своє вираження в відгородженості від оточуючих, формалізмі у відносинах. Виділено психодіагностичний профіль, в якому на тлі підвищеної неусвідомлюваної агресії домінують показники залежності та особистісної незрілості. Таке поєднання несе в собі потенційну загрозу реалізації аутоагресивної тенденції. Проведене дослідження дозволило виявити загальну підвищену схильність до прояву агресивності у обстежуваних хворих. Інтенсивне переживання хворими почуття залежності, безпорадності, підпорядкованості при підвищеній неусвідомлюваній агресії ідентифіковано як мішень превенції потенційної суїцидальної активності в вивченій вибірці. Виявлення, вивчення і подальша корекція неусвідомлюваних поведінкових тенденцій є важливою ланкою психоневрологічної моделі адаптації хворих на демієлінізуючу патологію.
Завантаження
Посилання
Terenteva I. Yu. [Features of personality adaptation in patients with multiple sclerosis]: dissertatsiya ... kand. med. nauk : 19.00.04, Sankt-Peterburg, 2005, 115 p. [In Russ.]
Bronnum-Hansen H., Stenager Е., Nylev Stenager E. [et al.] Suicide among Danes with multiple sclerosis. J. Neurol. Neurosurg Psychiatry, 2005, no.76. pp.1457-1459.
Kutsenko N.I. [Suicidal behavior of patients with multiple sclerosis (clinical-dynamic and socio-psychological aspects)]: dissertatsiya ... kand. med. nauk : 14.00.18; [Mesto zaschityi: GU "Nauchno-issledovatelskiy institut psihicheskogo zdorovya Tomskogo nauchnogo tsentra Sibirskogo otdeleniya RAMN"], Tomsk, 2008, 138p. [In Russ.]
Zotov P.B., Kutsenko N.I., Umanskiy S.M. [Psychopathological factors of the antisuicidal barrier (on the example of patients with multiple sclerosis)]. Meditsinskaya nauka i obrazovanie Urala, 2008, no. 6, pp. 46-47. [In Russ.]
Zotov P.B., Kutsenko N.I. [Motives for suicidal activity and anti-suicidal barrier factors in patients with multiple sclerosis]. Suitsidologiya, 2011, no. 3, pp. 20-25. [In Russ.]
Stenager E.N., Stenager E., Koch-Henriksen N. [et al.] Suicide and multiple sclerosis: an epidemiological investigation. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry, 1992, Vol. 55, pp. 542-545.
Turner A.P., Williams R.M., Bowen J.D. [et al.] Suicidal ideation in multiple sclerosis. Arch. Phys. Med. Rehabil., 2006, Vol 87, pp. 1073-1078.
Shen Q. , Lu H., Xie D. [et al.] Association between suicide and multiple sclerosis: An updated meta-analysis. Multiple Scler. J., 2019, Vol.34, pp. 83-90.
Marrie R.A. What is the risk of suicide in multiple sclerosis? Multiple Scler. J., 2017, Vol.23, pp. 755-756.
Kurbatova T.N., Mulyar O.I. [The projective method of personality research “Hand-test”: a methodological guide]. SPb.: IPP IMATON, 2001, 64 p. [In Russ.]
Vagner E. Test ruki (Hand Test). Psihologicheskaya entsiklopediya [Hand Test. Psychological Encyclopedia], pod red. R. Korsini, A. Auerbaha, 2-e izd., SPb.: Piter, 2006, 1096 p. [In Russ.]
Hrulenko-Varnitskiy I.O. [About some methodological approaches to the assessment of emotional excitability in the process of pharmacotherapy of patients with borderline mental disorders]. Farmateka, 2012, no. 3, pp. 31-36. [In Russ.]
Reznikova T.N., Seliverstova N.A. [On the meaning of conscious and unconscious emotional processes in multiple sclerosis]. Vestnik Severo-Zapadnogo gosudarstvennogo meditsinskogo universiteta im. I.I. Mechnikova., 2017, tom 9, vol. 3, pp. 53-58. [In Russ.]
Shamova T.M., Karpovich-Misnik A.V. [Characteristics of the personality of patients with multiple sclerosis according to the projective method "Hand-test"]. Zhurnal GrGMU, 2007, vol. 4, pp. 80-82. [In Russ.]
Reznikova T.N., Seliverstova N.A., Kataeva G.V. [i dr.]. [Functional activity of brain structures and a tendency to aggression in patients with long-term central nervous system diseases]. Fiziologiya cheloveka, 2015, Tom 41, vol. 1, pp. 35-42. [In Russ.]
Bulyigina V.G., Kotova T.A., Kotova M.A. [i dr.]. [Psychodiagnostic research methods in the practice of compulsory treatment of mentally ill]. M.: FGBU «GNTs SSP im. V.P. Serbskogo», 2010, 302 p. [In Russ.]
Makushkin E.V., Gorinov V.V. [Motivational aggression]. Rossiyskiy psihiatricheskiy zhurnal, 2016, vol.2, pp. 11–19. [In Russ.]
Polman C.H., Reingold S.C., Banwell B. [et al.] Diagnostic criteria for multiple sclerosis: 2010 revisions to the McDonald criteria. Ann. Neurol., 2011, Vol. 69, no. 2, pp. 292-302.
Kurtzke J. F. Rating neurologic impairment in multiple sclerosis: an expanded disability status scale (EDSS). Neurology, 1983, Vol. 33, no. 11, pp. 1444-1452.
Xmilyar O.F. [ Symbolic hand language and human behavioral tendencies]. Naukovi zapy`sky`. Seriya «Psy`xologiya i pedagogika», 2012, Vol.19, pp. 254-258. [In Ukr.]
