РИТОРИКА ТРАГІЧНОГО ВИБОРУ: КОЛИ НАВІГАЦІЯ ВИМАГАЄ ЖЕРТВИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26565/2226-0994-2026-74-30

Ключові слова:

трагічний вибір, навігація, жертва, відповідальність, Сцилла і Харибда, Трінакрія, культура скасування, публічність, риторика необхідності, насильство, міфологічні моделі

Анотація

Стаття присвячена філософському аналізу трагічного вибору як специфічного режиму навігації в сучасній публічності, за якого рух уперед стає можливим лише ціною наперед визнаної втрати. На відміну від ситуацій дезорієнтації або дефіциту знання, трагічний вибір постає в умовах граничної ясності: всі варіанти відомі, всі наслідки передбачувані, але жодне рішення не може бути «правильним» у нормативному сенсі. Навігація в такому режимі перестає бути пошуком оптимального шляху й трансформується в управління неминучим збитком.

У центрі аналізу  – міфологічний епізод між Сциллою і Харибдою, який розглядається не як алегорія небезпеки, а як модель публічного рішення в умовах відсутності прийнятної альтернативи. Сцилла інтерпретується як фігура гарантованої, локалізованої жертви, що дозволяє зберегти суб’єктність вибору та взяти відповідальність за траєкторію. Харибда, навпаки, постає як логіка тотального ризику, де відповідальність розчиняється в масштабі можливої катастрофи. Вибір Одіссея на користь Сцилли осмислюється як відмова від «алібі катастрофи» та прийняття трагічної відповідальності. Подальший аналіз зосереджується на епізоді Трінакрії, де трагічний вибір більше не здійснюється, а делегується. Порушення заборони на острові Геліоса інтерпретується як розпад самої структури рішення: знання більше не утримує дію, а жертва виробляється автоматично, без суб’єкта, який би взяв її на себе. У цьому контексті Трінакрія постає як модель сучасної культури скасування, де насильство здійснюється не через свідомий акт, а через процедури, повтор і колективну реакцію без адресної відповідальності.

Стаття показує, що трагічний вибір не зникає в сучасній публічності, але радикально трансформується: від визнаної жертви до делегованого насильства без суб’єкта. Такий зсув руйнує навігацію як спільний рух і залишає лише самотнє продовження шляху тим, хто здатен не делегувати відповідальність навіть у ситуації необоротності.

Біографії авторів

  • автор Катерина Кузнецова, афіліація Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    Кузнецова Катерина Юріївна

    кандидат філософських наук, старший викладач

    кафедри теоретичної і практичної філософії імені професора Й. Б. Шада

    Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

  • автор Володимир Панов, афіліація Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    Панов Володимир Ярославович

    доктор філософії, викладач

    кафедри теоретичної і практичної філософії імені професора Й.-Б. Шада

    Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

    майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

Посилання

Agamben, G. (1998). Homo sacer: Sovereign power and bare life. Stanford University Press.

Arendt, H. (1963). Eichmann in Jerusalem: A report on the banality of evil. Viking Press.

Arendt, H. (2003). Responsibility and judgment. Schocken Books.

Benjamin, W. (1978). Critique of violence. In Reflections: Essays, aphorisms, autobiographical writings (P. Demetz, Ed.; E. Jephcott, Trans., pp. 277 – 300). Schocken Books. (Original work published 1921)

Blanchot, M. (1995). The writing of the disaster (A. Smock, Trans.). University of Nebraska Press. (Original work published 1980)

Bourdieu, P. (1993). Language and symbolic power (G. Raymond & M. Adamson, Trans.). Harvard University Press.

Brown, W. (1995). States of injury: Power and freedom in late modernity. Princeton University Press.

Butler, J. (1997). Excitable speech: A politics of the performative. Routledge.

Butler, J. (2004). Precarious life: The powers of mourning and violence. Verso.

Butler, J. (2009). Frames of war: When is life grievable? Verso.

de Certeau, M. (1984). The practice of everyday life (S. Rendall, Trans.). University of California Press.

Dean, J. (2010). Blog theory: Feedback and capture in the circuits of drive. Polity.

Derrida, J. (1995). Archive fever: A Freudian impression (E. Prenowitz, Trans.). University of Chicago Press.

Detienne, M., & Vernant, J.-P. (1978). Cunning intelligence in Greek culture and society (J. Lloyd, Trans.). University of Chicago Press.

Ellul, J. (1964). The technological society (J. Wilkinson, Trans.). Vintage Books. (Original work published 1954)

Fisher, M. (2014). Ghosts of my life: Writings on depression, hauntology and lost futures. Zer0 Books.

Foucault, M. (1972). The archaeology of knowledge (A. M. Sheridan Smith, Trans.). Pantheon Books.

Girard, R. (1986). The scapegoat (Y. Freccero, Trans.). Johns Hopkins University Press.

Homer. (1996). The Odyssey (R. Fagles, Trans.). Penguin Classics.

Norris, P. (2023). Cancel culture: Myth or reality? Political Studies, 71(1), 145-174. https://doi.org/10.1177/00323217211050404

Schmitt, C. (2005). Political theology: Four chapters on the concept of sovereignty (G. Schwab, Trans.). University of Chicago Press. (Original work published 1922)

Vernant, J.-P., & Vidal-Naquet, P. (1988). Myth and tragedy in ancient Greece (J. Lloyd, Trans.). Zone Books.

Virilio, P. (2006). Speed and politics: An essay on dromology. Semiotext(e).

Žižek, S. (2008). Violence: Six sideways reflections. Picador.

Завантаження

Опубліковано

2026-05-25

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

РИТОРИКА ТРАГІЧНОГО ВИБОРУ: КОЛИ НАВІГАЦІЯ ВИМАГАЄ ЖЕРТВИ. (2026). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», 74, 312-320. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2026-74-30

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають