Формування дослідницької компетентності магістрів педагогічних університетів у процесі науково-дослідної практики
DOI:
https://doi.org/10.26565/2074-8167-2022-51-12Ключові слова:
дослідницька компетентність, науково-дослідна практика, магістрант, магістерське дослідження, наукова діяльність, професійне навчанняАнотація
Постановка проблеми. Дослідницьку компетентність слід розглядати як один із базисних компонентів підготовки магістрів професійного навчання, у зв’язку з чим необхідно реалізувати принцип подвійного входження базисного компонента до системи. Основний акцент має бути зроблено на науково-дослідну практику, метою якої є набуття навичок педагога-дослідника, оволодіння магістрантами сучасними методами роботи з науковою інформацією, її аналізу, синтезу, узагальнення, вміннями роботи з науковою літературою, здібностями до вирішення педагогічних проблем з метою використання цих умінь, навичок, здібностей, якостей у професійній діяльності. Таким чином, у процесі проходження науково-дослідної практики у магістрантів формуватиметься дослідницька компетентність. Метою статті є вивчення ролі науково-дослідної практики студентів магістратури педагогічних університетів у формуванні дослідницьких компетенцій, які є найбільш затребуваними у професійній діяльності магістра.
Матеріали і методи. Для проведення даного дослідження було застосовано в комплексі наступні методи: аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, систематизація та узагальнення різних поглядів щодо формування дослідницької компетентності в магістрів педагогічних університетів.
Результати дослідження. У статті розглядається науково-дослідна практика в магістратурі, визначаються її цілі та завдання, розкриваються умови її організації та значущість у системі формування дослідницької компетентності студентів. Увага приділяється формуванню у студентів дослідницьких компетенцій, насамперед на рівні магістратури і далі – в аспірантурі. Під дослідницькою компетентністю розуміється інтегративна характеристика особистості, яка передбачає володіння методологічними знаннями, технологією дослідницької діяль- ності, визнання їхньої цінності та готовності до їх використання у професійній діяльності. Науково-дослідна практика є частиною складної багатокомпонентної системи формування дослідницької компетентності студентів у магістратурі. В дослідженні наведені методичні особливості при проведенні науково-педагогічної практики у магістрів та з’ясовано, що у процесі проходження науково-дослідної практики у магістрантів педагогічних університетів формуватиметься дослідницька компетентність, яка відображатиме:
- здатність випускника до вивчення, аналізу, синтезу наукової літератури в галузі професійної діяльності;
- володіння вміннями оптимально вибирати методи наукових досліджень;
- вміння логічно правильно, аргументовано та ясно будувати письмову та усну мову;
- ораторські здібності, навички публічних виступів та грамотної бесіди з опонентами;
- навички визначення сучасних проблем професійної освіти та способів їх вирішення;
- готовність до роботи з законодавчою та навчально-нормативною документацією, що постійно змінюється;
- навички проведення педагогічного експерименту, оцінки та корекції його результатів;
- здатність до самостійного пошуку творчих шляхів вирішення нестандартних професійних завдань. Висновки. Формування дослідницької компетентності магістрів педагогічних університетів передбачає готовність до інноваційної професійної діяльності у сфері освіти. Випускник другого рівня вищої освіти може застосовувати та розвивати здобуті навички наукової діяльності, продовживши своє навчання на наступному ступені – підготовка кадрів вищої кваліфікації, де дослідницька компетентність відіграє ключову роль.
Посилання
Amirova, A., Iskakovna, J. M., Zakaryanovna, T. G., Nurmakhanovna, Z. T. & Elmira, U. (2020). Creative and research competence as a factor of professional training of future teachers: Perspective of learning technology. World Journal on Educational Technology: Current Issues, 12(4), 278-289. [in English].
Davidson, Zoe E. & Palermo, Claire. (2015). Developing research competence in undergraduate students through hands on learning. Journal of Biomedical Education. [in English].
Supkhonovna, H. N. (2021). Technology for the development of the qualities of pedagogical competence in future teachers. Asian Journal of Multidimensional Research, 10(5), 372-382. [in English].
Yarmatov, R. B., & Ahmedova, M. X. (2020). The formation of research competence of future history teachers in the modern educational system. WISSENSCHAFT OHNE GRENZEN-2020, 41. [in English].
Yarullin, Ilnar F., Bushmeleva, Natalia Aleksandrovna &Tsyrkun, Ivan I. (2015). The research competence development of students trained in mathematical direction. International Electronic Journal of Mathematics Education, 10 (3), 137-146. [in English].
Bibik, N. (2015). Analysis of contradictions in the introduction of the competence approach in school education. Mountain School of the Ukrainian Carpathians, (12-13), 44-47. [in Ukraine].
Voloshena, Viktoriia (2021). Didactic requirements for competence-oriented tasks in the process of learning mathematics. Problems of the modern textbook, 27, 36-45. [in Ukraine].
Holovan, Mykola Stepanovych & Yatsenko, Valerii Valeriiovych. (2012). The essence and content of the concept of “research competence”. Theory and teaching methods of fundamental disciplines in higher education, 7, 55-62. [in Ukraine].
Honcharenko, Ya. V. (2017). Research practice in the system of training for masters in the specialty “mathematics”. Modern problems of physical and mathematical education and science, 2017, 118[in Ukraine].
Iermakova, I. P. (2012). Research competence of the future teacher as a component of his pedagogical skills. Scientific Bulletin of Mykolaiv State University named after V.O. Sukhomlynskyi. Series: Pedagogical sciences, 38 (1), 55-57. [in Ukraine].
Kaidalova, L. H., Shvarp, N. V. & Savokhina, M. V. (2017). Formation of research competence of master’s students of the Science of Education, educational program of Pedagogy of the higher school. Professional education: problems and prospects, 12, 134-140. [in Ukraine].
Komyshan, A. I., & Khudarkovskyi, K. I. (2013). Introduction of a competency-based approach to the higher education system based on determining the content of the training of future specialists. Pedagogical education: theory and practice, (13), 73-81. [in Ukraine].
Kudriavtseva, V. F. (2016). Implementation of the competence approach in the practice of communicative learning. Scientific notes [Nizhyn State University named after Mykola Gogol]. Philological sciences, (2), 142-147. [in Ukraine].
Luchaninova, Olha Petrivna. (2022). Modern approaches to the development of research competence of masters in professional education in the process of preparing a qualification paper. The image of a modern teacher, 5 (206), 10-15. [in Ukraine].
Liubchak, N. M. (2013). Theoretical aspects of determining the essence of the future teacher’s research competence. Problems of modern pedagogical education. Pedagogy and psychology, (39 (4)), 33-40. [in Ukraine].
Molnar, T. I. (2017). Theoretical foundations of the competence approach as an educational innovation. Zbior artyNulow nauNowych. Varshava, 21-22. [in Ukraine].
Ponomarova, Nataliia, et al. (2022). Methodical training of future teachers as a component of formation of readiness for professional pedagogical activity. 2022. [in Ukraine].
Tolok, D., Sira, I. (2022). Introduction of the competence approach in the process of studying mathematics by forming subject and key competences. PhD Thesis. Kharkiv National Pedagogical University named after G.S. Skovoroda. [in Ukraine].
Chystiakova, I. A. (2016). Research competence as a component of the professional competence of masters: the experience of the USA. General pedagogy and history of pedagogy, 168. [in Ukraine].
Sharov, S. V. (2019). Competency approach: advantages, structure and features. Scientific Bulletin of Mykolaiv National University named after VO Sukhomlynskyi. Series: Pedagogical sciences, (4), 194-199. [in Ukraine].
