Геліоенергетичні ресурси України за 1990 - 2020 рр.

doi:10.26565/2075-1893-2024-40-06

Людмила Рибченко Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України http://orcid.org/0009-0007-6517-3630
Світлана Савчук Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України http://orcid.org/0009-0007-7861-9419

DOI: https://doi.org/10.26565/2075-1893-2024-40-06

Ключові слова: геліоенергетичні ресурси, складові радіаційного режиму

Анотація

Метою даної статті є оцінка потенціалу геліоенергетичних ресурсів України для визначення перспектив застосування природних джерел енергії за 1991 - 2020 рр.

Основний матеріал. В умовах сучасної зміни клімату важливого значення набуває енергетична незалежність нашої держави з використанням альтернативних відновлюваних джерел енергії, що визначають економічну доцільність їх застосування в енергопозалежних галузях економіки та різних сферах діяльності людства.

Для цього сформована база даних окремих складових радіаційного режиму з використанням архіву спостережень метеорологічної й актинометричної мережі Центральної Геофізичної Обсерваторії імені Бориса Срезневського ДСНС України. При отриманні їх просторово-часового розподілу використано методи математичної статистики та картографії.

Представлено спеціалізовані показники кліматичних ресурсів геліоенергетики для окремих актинометричних і метеорологічних станцій країни. Згідно до зміни складових радіаційного режиму наведено значення цих показників за: 1991 - 2000 рр., 2001 - 2010 рр., 2011 - 2020 рр. Визначено внесок прямої сонячної радіації у сумарну за квітень - вересень, внесок сумарної радіації за квітень - вересень у річну суму. На основі моніторингу потоків короткохвильової радіації представлено збільшення тривалості сонячного сяйва та сумарної сонячної радіації протягом періоду дослідження. Наведено їх просторово-часовий розподіл і встановлено можливості запровадження ресурсів геліоенергетики за умов зростання річної суми тривалості сонячного сяйва вище 2000 год і річної суми сумарної сонячної радіації понад 4000 МДж / м².

Висновки. У статті отримано поступове зростання потенціалу ресурсів геліоенергетики в Україні.

Завантаження

Біографії авторів

Людмила Рибченко, Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України

кандидат географічних наук, старший науковий співробітник лабораторії прикладної кліматології відділу прикладної метеорології та кліматології

Світлана Савчук, Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України

науковий співробітник лабораторії прикладної кліматології відділу прикладної метеорології та кліматології

Посилання

Andrilk R.O. (2014). Development of renewable energy in European countries as an example for Ukraine. Bulletin of the National Pedagogical University named after Mikhail Dragomanov, 19 (31), 279-295 [in Ukrainian].

Atlas of energy potential of renewable and non-traditional energy sources : atlas. (2005). / edited by S.O. Kudri. Kyiv: Institute of Renewable Energy of the National Academy of Sciences, 44. Access mode: https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/atlas.pdf [in Ukrainian].

Dmytrenko L.V., Barandych S.L. (2007). Assessment of climate resources of solar energy in Ukraine. Scientific works of UНMI, 256, 121-129 [in Ukrainian].

Dushina G.P., Anyakin V.N. (2012). Information and analytical system for assessing the energy potential of renewable energy sources in Ukraine. Мaterials of the XIII international scientific and practical conference (Ukraine, Mykolaivka). Renewable energy of the XXI century, 34-39 [in Ukrainian].

Kykhtenko, Ya.V. Tymofeyev, V.E. (2020). Comparison of satellite and ground data of observations of the duration of sunshine on the example of the territory of Ukraine. Hydrology, hydrochemistry and hydroecology, 3 (65), 117-127 [in Ukrainian].

Kudrya T.S., Reztsov V.F., Surzhik T.V. (2005). Some features of the transformation of solar radiation energy in solar collector and photovoltaic elements. Reports of the NAS of Ukraine, №. 3, 88-92 [in Ukrainian].

About alternative energy sources: Verkhovna Rada of Ukraine. Law of Ukraine № 555-IV of February 20, 2003 as of January 1, 2024. (2003). Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine (BVR), 24, 155 [in Ukrainian].

Rybchenko, L.S., Savchuk, S.V. (2015). The potential of solar energy climate resources of solar radiation in Ukraine. Ukrainian Geographical Journal, № 4, 16-23 [in Ukrainian].

Rybchenko, L.S., Savchuk, S.V. (2019). Solar energy resources of Ukraine for 1986 - 2015. Hydrology, hydrochemistry and hydroecology, 1 (52), 88-97 [in Ukrainian].

Rybchenko, L.S., Savchuk, S.V. (2022). Determination of changes in the components of the radiation regime of solar radiation for 1991 - 2020 relative to 1961 - 1990 in Ukraine. Hydrology, hydrochemistry and hydroecology, 3 (65), 96-104 [in Ukrainian].

Tovazhnyanskyi L.L., Levchenko B.O. (2006). Problems of energy on the verge of the XXI. Xarkiv, Ukraine: NTU «XPI», 200 [in Ukrainian].

Usyk B.V. (2015). Development of alternative energy in Ukraine. Journal of Cartography, 12, 198-218 [in Ukrainian].

Shchokin A.R. (2005). Decisions and Directives of the European Union on the creation of favorable conditions for the use of energy produced from renewable energy sources, which must be taken into account on Ukraine’s path to joining the European Union. Collection of scientific proceedings of international scientific and technical conferences (Ukraine, Odesa). Energy Efficiency, 22-28 [in Ukrainian].

McGrath, J., Selten, J.P., Chant, D. (2002). Long-term trends in sunshine duration and its association with schizophrenia birth rates and age at first registration-data from Australia and the Netherlands. Schizophr. Res., 54, 199-212 [in English].

WMO Library. Available at: https://library.wmo.int/doc_num.php?explnum_id=3720 [in English].

Zhu, X.C., Qiu, X.F., Zeng, Y., Gao, J.Q., He, Y.J. (2015). A remote sensing model to estimate sunshine duration in the Ningxia Hui autonomous region, China. J. Meteorol. Res., 29, 144-154 [in English].