Концепція ноосферних екосистем як теоретична основа моніторингових досліджень придорожніх ландшафтів

Анотація

Мета статті. Враховуючи сучасні біосферні пріоритети при створенні антропогенних ландшафтів оцінити можли­вість використання концепції ноосферних екосистем у моніторингових дослідженнях автошляхів.

Основний матеріал. Зважаючи на зростаючу експансію людини по відношенню до природи, в усі класифіка­ції і типології ландшафтів, екосистем, геосистем, видів людської діяльності має бути внесений один найголовніший критерій – підтримка (чи порушення) здатності біосфери до самовідтворення. Цей загальний критерій втілюється на рівні екосистем різного видового і просторового рівня. Саме тому наш теоретичний підхід до виділення антропоген­них ландшафтів (в тому числі і лінійних) ґрунтується на пріоритетах екосистемної динаміки. Проблема, позначена у назві, є актуальною передусім через постійне зростання щільності транспортної мережі, а, отже, усе зростаючу «кра­діжку» людиною природних екотопів у аборигенних рослин і тварин. Головною рисою дослідження цієї проблеми у високорозвинених країнах є пріоритет збереження екосистемної динаміки при будівництві і експлуатації автошля­хів. Вирішення цієї проблеми, наприклад, в США вже сьогодні втілюється у розробці практичного керівництва для компаній, які займаються дорожнім будівництвом. Виходячи саме з таких пріоритетів важливо звернути увагу на наступні кількісні і якісні параметри дорожніх ландшафтів, які можуть вплинути на динаміку інфраекосистем: видо­вий склад рослинних угруповань, який може бути індикаторним щодо окремих впливів доріг, наприклад, наявність рослин-галофітів засвідчить боротьбу з заледенінням за допомогою солі, або недостатній промивний режим ґрун­тів; наявність інвазійних рослин – інтенсивність перенесення їхнього насіння транспортними засобами чи птахами; наявність рослин-гідрофітів, яка може засвідчити недостатній дренаж дорожнього полотна та ін.; зовнішні прояви життєдіяльності тварин на придорожніх територіях для оцінки повноти екосистемних відносин в інфраекосистемах; ознаки порушення дорожнім полотном екосистемної динаміки. Задовольнити позначені вимоги до програми моні­торингових досліджень автошляхів, на нашу думку, здатна концепція ноосферних екосистем, частиною яких є інфра­екосистеми (або дорожні). Дорожні ландшафти є невід’ємною складовою частиною транспортної інфраструктури, від якої власне і походить назва «інфраекосистеми». Проте спільними ознаками, які детермінують дорожні ландшафти інадзвичайно важливими для нашого дослідження можна вважати, по-перше, те, що природні (натуральні, натураль­но-антропогенні) процеси у ландшафтно-інженерних та ландшафтно-техногенних системах повністю контролюються людиною, і, по-друге, що ці системи не здатні до самостійного розвитку, а проявляють його лише у окремих своїх компонентах. Наприклад, штучно насаджені вздовж дорожнього полотна чагарники, дерева, або ж посіяні трави з ча­сом доповнюються рослинами, притаманними даній природній зоні, утворюючи навіть певні рослинні угруповання.

Висновки. У програми моніторингових досліджень повинні бути включені такі головні запитання, на які треба буде знайти відповідь:

1. Наскільки суттєво інфраекосистеми відрізняються від природних екосистем цієї місцевості. Зокрема, оцінка усіх (або деяких видів впливу): склад ґрунтів, гідрологічний режим, фіто- та зоорізноманіття, запиленість, шумове забруднення, радіаційний фон та ін.
2. Яким чином дана інфраекосистемаадаптувалась до умов антропогенного впливу (зміна видового складу рос­лин і тварин, формування нових трофічних відносин та ін.).
3. Що треба зробити для того, щоб звести до мінімуму негативний вплив транспортної діяльності на вже нову, адаптовану до умов довкілля інфраекосистему.