Використання новітніх технологій у будівництві для зменшення шкідливого впливу на інертні компоненти ландшафту

  • Сергій Сонько Уманський національний університет садівництва http://orcid.org/0000-0002-7080-9564
  • Іван Зеленчук Уманський національний університет садівництва http://orcid.org/0009-0008-8517-6617
Ключові слова: ландшафт, інертні компоненти ландшафту, ландшафтні дослідження, швидкомонтовані будівлі (ШМБ), металокаркасні швидкомонтовані будівлі (ШМБ), будівельно-монтажні роботи (БМР)

Анотація

Мета статті. Мета – аналіз впливу технології будівництва швидкомонтовані будівлі (ШМБ) на інертні компоненти ландшафту території України.

Основна частина. Розглянуто можливість вирішення задач швидкої відбудови зруйнованих виробничих та складських будівель післявоєнної України з використанням технології будівництва швидкомонтованих будівель (ШМБ). Проаналізовано конструктивні особливості та передовий досвід будівництва сучасних металокаркасних (ШМБ). Досліджено вплив такого будівництва на інертні компоненти ландшафту. Засвідчено мінімальний вплив будівництва металокаркасних (ШМБ) максимальної заводської готовності на інертні компоненти ландшафту. З по­чатком збройної агресії питанням формування белігеративних ландшафтів приділяється усе більше уваги. Проте актуальність нашої статті ми вбачаємо у дослідженні перспектив післявоєнного відновлення зруйнованих територій, зокрема на основі застосування новітніх більш ефективних технологій будівництва. Очевидно, що основний об’єм будівництва вестиметься коштами іноземних інституцій чи інвесторів, тому перевага віддаватиметься тим будівель­ним технологіям чи матеріалам, які матимуть мінімальний вплив на довкілля. Окремими аспектами новизни нашого дослідження ми вважаємо більшу деталізацію як сучасної класифікації антропогенних ландшафтів (зокрема, більш детального дослідження власне будівельних у структурі індустріальних ландшафтів (або як більш звужений варіант, «урболандшафтів»), так і поглиблене дослідження впливу будівельних технологій на інертні компоненти ландшафту. Чому це важливо? Передусім тому, що літогенна основа будь якого ландшафту значною мірою визначає шляхи його подальшого господарського освоєння. Конструкції будівель і споруд, як правило, являють собою суцільні структури, що перекривають велику площу, блокують природні процеси, знижують екологічну стійкість ґрунтів та ландшафтів, значно знижують біорізноманіття на території забудови. У процесі капітального будівництва на ділянці забудови, як правило, відбувається повне знищення природного середовища. В ході значних за об’ємом земляних робіт влашто­вуються глибокі котловани, траншеї, порушується природна пошарова структура, цілісність ґрунту та геологічного середовища, а також підземна екосистема. Щільна забудова територій будівлями та спорудами блокує міграцію тварин, мікроорганізмів, перенесення вологи, інфільтрацію, випаровування, а також прогрівання ґрунту сонячним світлом. Таке агресивне втручання у природне геологічне середовище призводить до його екологічної деградації.

Висновки. В умовах післявоєнної відбудови України увага землезнавців до ландшафтів, які формуються в на­слідок роботи будівельної індустрії, має бути посилена як через збільшення потреб до будівельних корисних копа­лин, так і через збільшення інтенсивності відновлювальних будівельних робіт на зруйнованих об’єктах. Найскоріше, прийнята сьогодні зональність антропогенних ландшафтів втратить на час відновлення зруйнованих військовими діями техногенних структур свою актуальність.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Сергій Сонько, Уманський національний університет садівництва

доктор географічних наук, професор кафедри екології та безпеки життєдіяльності

Іван Зеленчук, Уманський національний університет садівництва

аспірант кафедри екології та безпеки життєдіяльності

Посилання

Obukh, V. (2023). Post-war recovery: a chance to develop the construction industry. Available at: https://www.ukrinform.ua/rubric-vidbudova/3690313-povoenne-vidnovlenna-sans-dla-rozvitku-budindustrii.html [in Ukrainian].

Vlakh, M., Kotyk, L. (2019). Theory and methodology of geographical science: textbook. Manual for independent work of students. Lviv: I.Franko Lviv NU, 122 [in Ukrainian].

Yermolenko, H. (2023). The restoration of the Kakhovka HPP can cost about $1 billion. Ministry of Economy. Available at: https://gmk.center/ua/news/vidbudova-kahovskoi-ges-mozhe-koshtuvati-blizko-1-mlrd-minekonomiki/ [in Ukrainian].

Grodzynsky, M.D. (2017). Landscape geography: the old name of a new science or the revival of the almost forgotten? Ukrainian Geographical Journal, 2, 59-64 [in Ukrainian].

Gutsuliak, V.M., Maksymenko, N.V., Dudar, T.V. (2015). Landscape ecology: textbook for students of higher educational institutions. Kharkiv: V.N. Karazin Kharkiv NU, 284 [in Ukrainian].

Report on direct damage to infrastructure from destruction as a result of Russia’s military aggression against Ukraine as of September 1, 2022. KSE Institute. September, 2022. Available at: https://kse.ua/wp-content/uploads/2022/10/Sep22_FINAL_Sep1_Damages- Report.docx.pdf [in Ukrainian].

Borziak, O.S., Lyutyi, V.A., Romanenko, O.V., etc. (2022). Engineering-geological research for construction: textbook manual. Kharkiv: UkrDUZT, 100 [in Ukrainian].

European Landscape Convention of 20.10.2000. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_154 [in Ukrainian].

Andrus, K. (2023). The Great Lug (Meadow) appears on the surface: the story of the legendary Gilea, her death and «resurrection». Avaiable at: https://nikopol.nikopolnews.net/ukraina/velykyj-luh-ziavliaietsia/ [in Ukrainian].

Cultural landscape as a geographical phenomenon: Materials International. Sciences Conf. (September 23–25, 2021). Chernivtsi: Chernivtsi NU, 140.

Polomanyi, S.V. Problems of interaction of buildings and structures with the formed landscape and geological environment. Available at: https://www.academia.edu/19457726 [in Ukrainian].

Pyatkova, A.V., Roskos, N.O. (2020). Landscape science: applied aspects: educational and methodical manual. Odesa: Odesa NU, 122 [in Ukrainian].

Sonko, S.P., Maksymenko, N.V. (2016). On the «naturalness» and «anthropogenicity» of landscape formation. Man and the Environment. Problems of Neoecology. Modern Geographical and Ecological Studies of the Environment, 1-2 (25), 9-13 [in Ukrainian].

Nikologianni, A., Mayouf, M., Gullino, S. (2022). Building Information Modelling (BIM) and the impact on landscape: A systematic review of evolvements, shortfalls and future opportunities. Cleaner Production Letters, 3, December, 2022. https://doi.org/10.1016/j.clpl.2022.100016 [in English].

Denysyk, H., Kanskyi, V., Kanska, V., Denysyk, B. (2022). Anthropogenic landscapes of Ukraine and their reconstruction. Czasopismo Geograficzne, 93(3), 417–433. https://doi.org/10.12657/czageo-93-16 [in English].

Izakovičová, Z, Petrovič, F, Pauditšová, E. (2022). The Impacts of Urbanisation on Landscape and Environment: The Case of Slovakia. Sustainability, 14(1):60. https://doi.org/10.3390/su14010060 [in English].

Stankevich, S.A., Kharytonov, N.N., Dudar, T.V., Kozlova, A.A. (2016). Risk Assessment of Land Degradation Using Satellite Imagery and Geospatial Modelling in Ukraine InTech., 53-77. http://dx.doi.org/10.5772/62403 [in English].

Опубліковано
2022-08-01
Як цитувати
Сонько, С., & Зеленчук, І. (2022). Використання новітніх технологій у будівництві для зменшення шкідливого впливу на інертні компоненти ландшафту. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії, (35), 32-38. https://doi.org/10.26565/2075-1893-2022-35-04
Номер
Розділ
Статті