Особливості змісту розділу «Сучасна політична карта світу» у шкільних програмах з географії у Придністров’ї на рубежі XX-XXI століть

Анотація

Метою даної статті є вивчення особливостей змісту розділу «Сучасна політична карта світу» у чинній шкільній програмі з географії у ПМР, а також порівняльна оцінка змісту шкільних загальноосвітніх програм у розділі «Політична карта світу» у Придністров’ї на рубежі XX-XXI ст.
Основний матеріал. Політична карта - це динамічна просторова система, яка активно змінюється під впливом подій, що відбуваються у світі. Це знаходить відображення у шкільних програмах і підручниках з географії. Зміст шкільних програм радянського періоду безпосередньо залежав від політики та ідеології того часу. Вони передбачали вивчення документів партії та уряду з основних питань і тенденцій світового розвитку.
Зміст розділу «Політична карта світу» в шкільних програмах ПМР з 1990-х років вимагав оновлення у зв’язку із соціально-економічними та політичними подіями того часу.
У статті подано порівняльний аналіз змісту шкільних загальноосвітніх програм щодо розділу «Політична карта світу», які діяли на території Придністров’я на рубежі XX-XXI ст. Для порівняння взято шкільні програми з географії 1981, 1993, 1998, 2000, 2006, 2016 років.
Найбільш значні зміни в змісті теми «Політична карта світу» відбулися на рубежі XX–XXI ст. Пілотна програма з географії для середньої школи 1993 року була розроблена на основі політичних і соціально-економічних подій, що мали місце в той час у зв’язку з розпадом СРСР.
Кожна держава, що входила в Союз, стикалася з проблемою подальшого розвитку освіти, і доводилося пристосовуватися до нових реалій. Колектив авторів програми спочатку створив експериментальну програму з географії з урахуванням соціально-економічної і політичної ситуації, характерної для нашої держави в 1990-ті рр. Уперше автори програми відмовилися від поділу країн і регіонів за політичною та соціально-економічною системою. Вивчення політичної карти та адміністративно-територіального устрою країн сучасного світу засноване на офіційній класифікації, розробленої ООН.
Для вивчення пропонуються такі важливі питання:
– предмет і завдання вивчення політичної географії;
– введено нове поняття «політико-територіальна організація суспільства» з його основними елементами - суверенними державами і залежними територіями;
– основні етапи формування політичної карти світу та окремих регіонів;
– адміністративно-територіальний устрій;
– типологія країн за адміністративно-територіальним устроєм, географічним положенням.
Слід підкреслити, що програма вводить найважливіші поняття соціально-економічної і політичної географії – «політико-географічне положення» і «економіко-географічне положення».
Цінним у програмі 1993 року є розділ «Додатки», який містить плани-характеристики економіко-географічних об’єктів, що зручно використовувати при їх вивченні.
Далі, у всіх наступних шкільних програмах 1998, 2000, 2006, 2016 рр., розділ «Сучасна політична карта світу» за своїм змістом мало змінився.
Висновки. Проведений аналіз підтверджує, що найбільш суттєві зміни у змісті теми «Політична карта світу» відбулися на рубежі XX-XXI ст.
Можна констатувати, що зміст і структура шкільних програм з географії, зокрема розділів, що стосуються вивчення політичної географії, є відображенням ситуації у світовому співтоваристві, національної політики та ідеології, процесів, що охоплюють освітній простір Росії та країн СНД.