Вплив однорогої матки на репродуктивне здоров’я жінки
Анотація
Мета. Проаналізувати вплив однорогої матки на репродуктивне здоров’я та якість життя жінки. Матеріали та методи. В дослідження було включено 26 пацієнток з однорогою маткою віком від 25 до 42 років та 20 жінок без гінекологічної патології. Діагностика аномалії розвитку матки базувалась на скаргах пацієнток, анамнезі захворювання та життя, а також даних клініко-лабораторних та інструментальних обстежень. Ступінь важкості дисменореї визначали, використовуючи візуальну аналогову шкалу болю, якість життя жінок оцінювали за допомогою короткого опитувальника здоров'я SF-12. Результати. Середній вік обстежених жінок становив 30,2±3,9 років. Усі пацієнтки з однорогою маткою за підкласами розподілились наступним чином: підклас U4a (однорога матка з рудиментарною порожниною) – 69,2% пацієнток, підклас U4b (однорога матка без рудиментарної порожнини в контралатеральному розі чи з його аплазією) – 30,8%. В усіх пацієнток підтверджено нормальний каріотип – 46ХХ. Поєднання однорогої матки з вадами сечовидільної системи (аплазія, подвоєння чи дистопія нирки) зустрічалось у 23,1% жінок. З’ясовано, що у жінок з однорогою маткою клінічна симптоматика у 76,9% випадків супроводжується дисменореєю. Однорога матка у 69,2% випадків спричиняє негативні репродуктивні наслідки, серед яких 26,9% – ранні самовільні викидні, 11,5% – ектопічна вагітність. У 46,2% випадків однорога матка поєднується з іншою гінекологічною захворюваністю, при чому серед пацієнток підкласу U4а частота супутньої гінекологічної патології зустрічається достовірно частіше порівняно підкласом U4b (р˂0,01). Важкість дисменореї в основній групі склала 5,8 ± 1,8 балів (різниця достовірна порівняно з контрольною групою, р=0,0032). Висновки. За рахунок низької фізичної субоцінки однорога матка суттєво погіршує якість життя жінок, показники якої в групі пацієнток з однорогою маткою були достовірно нижчими порівняно з контрольною групою (сумарна оцінка SF-12: 85,4±11,2 проти 95,8±12,1; p=0,002).
Завантаження
Посилання
Sánchez-Ferrer, M. L., Prieto-Sanchez, M. T., Sánchez Del Campo, F. (2018). Variations in clinical presentation of unicornuate uterus with non-communicating rudimentary horn (class IIB of the American Fertility Society classification). Taiwan J Obstet Gynecol, 57(1), 110-114. doi: 10.1016/j.tjog.2017.12.018
Prior, M., Richardson, A., Asif, S., Polanski, L., Parris-Larkin, M., Chandler, J. et al. (2018). Outcome of assisted reproduction in women with congenital uterine anomalies: a prospective observational study. Ultrasound Obstet Gynecol, 51(1), 110-117. doi: 10.1002/uog.18935
Li, X., Ouyang, Y., Yi, Y., Lin, G., Lu G., Gong F. et al. (2017). Pregnancy outcomes of women with a congenital unicornuate uterus after IVF-embryo transfer. Reprod Biomed Online, 35(5), 583-591. doi: 10.1016/j.rbmo.2017.07.015
Jaslow, C. R. (2014). Uterine factors. Obstet Gynecol Clin North Am, 41(1), 57-86. doi: 10.1016/j.ogc.2013.10.002
Sugiura-Ogasawara, M., Ozaki, Y., Suzumori, N. (2013). Müllerian anomalies and recurrent miscarriage. Curr Opin Obstet Gynecol, 25(4), 293-8. doi: 10.1097/GCO.0b013e3283632849
Mastrolia, S. A., Baumfeld, Y., Hershkovitz, R., Loverro, G., Di Naro, E., Yohai, D., et al. (2017). Bicornuate uterus is an independent risk factor for cervical os insufficiency: A retrospective population based cohort study. J Matern Fetal Neonatal Med, 30(22), 2705-2710. doi: 10.1080/14767058.2016.1261396
Grimbizis, G. F., Gordts, S., Di Spiezio Sardo, A. (2013). The ESHRE/ESGE consensus on the classification of female genital tract congenital anomalies. Hum Reprod, 28(8), 2032–2044. doi:10.1093/ humrep/det098
Li, X., Peng, P., Liu, X., Chen, W., Liu, J., Yang, J., Bian, X. et al. (2019). The pregnancy outcomes of patients with rudimentary uterine horn: A 30-year experience. PLoS One, 4(1): e0210788. doi: 10.1371/journal.pone.0210788
Thellier, E., Levaillant, J. M., Pourcelot, A. G., Houllier, M., Fernandez, H., Capmas, P. et al. (2018). Are 3D ultrasound and office hysteroscopy useful for the assessment of uterine cavity after late foetal loss?J Gynecol Obstet Hum Reprod, 47(5),. 183-186. doi: 10.1016/j.jogoh.2018.02.002
Brucker, S. Y., Rall, K., Campo R. (2011). Treatment of congenital malformations. Semin. Reprod. Med, 29, 101–112.
Li, X. Q., Qian, H. J., Zhang, X. Y., He, Y., Zhang, S. F., Hua, K. Q., Ding, J. X. et al. (2019). Analysis of the reproductive outcomes and the size of the unicornuate uterus measured by magnetic resonance imaging and their relationship. Arch Gynecol Obstet, 299(5), 1321-1330. doi: 10.1007/s00404-019-05106-y
Hawker, G. A., Mian, S., Kendzerska, T., French, M. et al. (2011). Measures of adult pain: Visual Analog Scale for Pain (VAS Pain), Numeric Rating Scale for Pain (NRS Pain), McGill Pain Questionnaire (MPQ), Short-Form McGill Pain Questionnaire (SF-MPQ), Chronic Pain Grade Scale (CPGS), Short Form-36 Bodily Pain Scale (SF-36 BPS), and Measure of Intermittent and Constant Osteoarthritis Pain (ICOAP). Arthritis Care Res (Hoboken), 63(Suppl 11), 240-52.
Resnick, B., Parker, R. (2001). Simplified scoring and psychometrics of the revised 12-item Short-Form Health Survey. Outcomes Manag Nurs Pract, 5(4), 161–166.
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
