Нейродинамічні компенсаторні механізми порушення зору і біомеханічні показники бігу у елітної спортсменки в паралімпійському спринті
Анотація
Вступ. Вивчення компенсаторних механізмів зорової дисфункції має велике значення як для спортсменів-паралімпійців, так і для людей, які страждають подібними розладами, особливо у випадках, коли порушення аналізаторів виникли в зрілому віці, і природні адаптаційні механізми не встигли включитися в процесі росту і розвитку організму. Мета роботи - на основі аналізу біомеханічних характеристик бігу і показників нейродинаміки виявити потенційні компенсаторні механізми порушення зору у елітної спортсменки в паралімпійському спринті. Матеріал і методи. У дослідженні взяла участь спортсменка високої кваліфікації, яка спеціалізується в бігу на короткі дистанції і стрибках в довжину серед спортсменів з вадами зору (категорія T12). Були проаналізовані індивідуальні особливості психофізіологічного стану, результати в бігу на 60, 80,100, 120, 200 м і визначені біомеханічні характеристики бігу на 100 м. Всього було проведено 36 серій вимірювань кожного показника протягом 5 місяців. Результати. Показано, що спортсменка є нетиповим спринтером з точки зору властивостей нервової системи, розвитку і підтримки швидкості на дистанції, деяких біомеханічних характеристик бігу. Обстежувана спортсменка є представником рухомого і сильного типу нервової системи, що дозволяє їй підтримувати більш високу швидкість на дистанції в порівнянні з іншими спортсменами більш тривалий час, що можна розглядати як потенційний резерв. Не виявлена роль слухового аналізатора на момент обстеження спортсменки як компенсаторного механізму зорової дисфункції. Виявлено наявність незначної нерівномірності зміни швидкості і прискорення руху гомілковостопного і колінного суглобів, що спостерігається в деяких кроках при опусканні кінцівки після виносу стегна. Висновки. Виявлено високий достовірний взаємозв'язок між нейродинамическими і біомеханічними характеристиками спортсменки. Удосконалення біомеханіки бігу шляхом акценту на роботу кінестетичного аналізатора може дати збільшення швидкості на дистанції з її збереженням практично до фінішу.
Завантаження
Посилання
Kozina, Z. L., Chebanu, O. I., Prokopenko, I. F., Korobeynikov, G. V., Korobeynikova, L. G., Korobeinik, V. A., ... & Guba, A. V. (2018). The implementation of the concept of individualization in training elite Female athletes with visual impairment in the sprint. Journal of Physical Education and Sport. 2018; 18(1):282–292.
Alahmadi, A., Pardini, M., Cortese, R., Cawley, N., D'Angelo, E., Friston, K., … & Wheeler-Kingshott, C. A. M. (2016). Functional response to a complex visuo-motor task supports local compensatory mechanisms in Multiple Sclerosis. Proceedings from the International Society for Magnetic Resonance in Medicine, 24.
Lexell, J., Fagher, K., Forsberg, A., Jacobsson, J., Dahlström, Ö., & Timpka, T. (2016). Paralympic Athletes’ Perceptions Of Their Experiences Of Sports-related Injuries: A Qualitative Study1861 Board# 13 June 2, 200 PM-330 PM. Medicine & Science in Sports & Exercise, 48(5S), 510.
Bednarczuk, G., Molik, B., Morgulec-Adamowicz, N., Kosmol, A., Wiszomirska, I., Rutkowska, I., & Perkowski, K. (2017). Static balance of visually impaired paralympic goalball players. International Journal of Sports Science & Coaching, 12(5), 611-617.
Santos, C. D. N., Carvalho, T. L. D., Felício, L. R., Mainenti, M. R. M., & Vigário, P. D. S. (2018). Postural control in athletes with different degrees of visual impairment. Journal of Physical Education, 29.
Chaika, E. I., Kozina, Zh. L., Korobejnik, V. A., & Bazyljuk, T. A. (2018). Individual structure of psychophysiological functions in connection with competitive performance in the Paralympic sprint on the example of a high-skilled student with visual impairment. Health, sport, rehabilitation, 4(1), 96–107.
Kozina, Z., Chaika, O., Cretu, M., Korobeynikov, G., Repko, O., Sobko, I., ... & Trubchaninov, M. Psychophysiological factors of adaptation in elite Paralympic sprint runners with visual impairments–a case study. Physiotherapy Quarterly, 26(4), 23–32. doi: https://doi.org/10.5114/pq.2018.79743.
Znazen, H., Slimani, M., Miarka, B., Butovskaya, M., Siala, H., Messaoud, T., & Souissi, N. (2017). Mental skills comparison between elite sprint and endurance track and field runners according to their genetic polymorphism: a pilot study. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 57(9), 1217–1226.
Kozina, Z. L., & Chaika, O. I. (2018). Interconnection of psycho-physiological indicators and performance in running at 100 m at athletes of high qualification with visual impairment (for example an elite athlete). Health, sport, rehabilitation, 4(2), 73–86. doi: http://doi.org/10.5281/zenodo.1342472 [in Russian].
Korobeynikov, G. V., & Myshko, V. V. (2016). Connection of supreme nervous functioning’s neuro-dynamic characteristics with success of junior sportsmen in sports dances. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, (4), 17–23.
Lyzohub, V., Nechyporenko, L., Pustovalov, V., & Suprunovych, V. (2016). Specialized training and bioenergy state of football players with different typological properties of the higher parts of the nervous system. Science and Education, (8), 107-+.
Korobeynikov, G., Mazmanian, K., Korobeynikova, L., & Jagiełło, W. (2010). Psychophysiological states and motivation in elite judokas. Archives of Budo, 6(3), 129-136.
Kozina, Z., Chebanu, O., Repko, O., Kozin, S., & Osiptsov, A. (2018). Influence of typological features of the nervous system on individual performance in running for short distances in athletes with visual impairment on the example of an elite athlete. Physical Activity Review, 6, 266–278. doi: 10.16926/par.2018.06.31.
Blecharz, J., & Siekanska, M. (2007). Temperament structure and ways of coping with stress among professional soccer and basketball players. Biology of Sport, 24(2), 143.
Ilin, E. P. (1974). Differential psychophysiology, its place and role in the study of the personality of athletes. Sportivnaya i vozrastnaya psihofiziologiya, (0), 1, 5–24 [in Russian].
Ilin, E. P. (1972). Sila The strength of the nervous system and the methods of its investigation. Psihofiziologicheskie osnovyi fizicheskogo vospitaniya i sporta, (0), 1, 5–12 [in Russian].
Chen, Y., Zhou, A. Q., Qian, G. R., & Gong, X. Q. (2012). Pre-competition Psychological Training of Middle School Athletes in Middle and Long Distance Race from the perspective of Temperament Type-Case study. In Proceedings of the Xi’an 2012 international Conference of Sport Science & Physical Education (Vol. 2, pp. 177–181).
Kozin, S. V. (2019). Biomechanical substantiation of the technique of hanging in rock climbing. Health, sport, rehabilitation, 5(1), 25–35. doi: 10.34142/HSR.2019.05.01.03.
Brazil, A., Exell, T., Wilson, C., Willwacher, S., Bezodis, I., & Irwin, G. (2017). Lower limb joint kinetics in the starting blocks and first stance in athletic sprinting. Journal of sports sciences, 35(16), 1629–1635.
Anokhin, P. K., & Shuleikina, K. V. (1977). System organization of alimentary behavior in the newborn and the developing cat. Developmental Psychobiology: The Journal of the International Society for Developmental Psychobiology, 10(5), 385–419.
Chaika, O. I. (2018). The role of psychophysiological indicators in the effectiveness of qualified sprinters with visual impairment (the example of an elite athlete). Health, sport, rehabilitation, 4 (3): 62–74 [in Russian].
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
