Осяяні вогнем: Столітня війна у творчості професора імператорського Харківського університету М. Н. Петрова (1826-1887)

Анотація

У статті розглянуто внесок провідного медієвіста Харківського університету третьої чверті XIX століття професора М. Н. Петрова у вивчення ключових подій і персоналій Столітньої війни між Англією і Францією. Контекстно деякі події заключного етапу цієї війни він розглядав у магістерській дисертації «Про характер державної діяльності Людовика XI» (1850). М. Н. Петров зумів показати, що королівська влада Франції у війні проти англійців була змушена в обмін на військову підтримку йти на поступки французьким великим феодалам. Серед поступок, на які пішов Карл VII заради перемоги над Англією, М. Н. Петров справедливо називає антианглийский Арраський договір 1435 р. французького короля з герцогом Філіпом III Бургундським. Попри це, закінчення Столітньої війни, зростання національної самосвідомості французів і занепад феодального лицарства об’єктивно сприяли посиленню королівської влади. Показано, що М. Н. Петров став першим ученим Харківського університету й українських земель Російської імперії, який опублікував роботу, цілком присвячену Столітній війні — «Жанна д’Арк (Історико-психологічний досвід)» (1867). М. Н. Петров розмежував об’єктивні й суб’єктивні причини перелому в Столітній війні, а успіх Орлеанської діви пояснював співчуттям і підтримкою широких народних мас. Підкреслюється, що, на відміну від французького вченого Ж. Мішле, для якого Жанна д’Арк — посланниця Неба, дитя Церкви, служниця Бога, М. Н. Петров представив у своєму нарисі її діяльність як один із проявів зростання самосвідомості народу, а не волі Провидіння. Висвітлено, що така оцінка ролі простого народу в історичному процесі була характерна для вітчизняної ліберальної медієвістики перших пореформених років. Короткий виклад основних подій Столітньої війни представлено в посмертному виданні «Лекції з всесвітньої історії» (1888) М. Н. Петрова. Це був перший у Російській імперії університетський навчальний посібник із зазначеної дисципліни. Підкреслено, що трактування М. Н. Петровим подій Столітньої війни сприяли популяризації історії Середньовіччя, а об’єктивність його оцінок була пов’язана передусім з критичним вивченням історичних джерел, зокрема «Спогадів» Філіпа де Комміна, та дотриманням норм позитивізму.