Початок формування "харківського пантеону" (на матеріалах путівників другої половини ХІХ – початку ХХ ст.)

Анотація

У центрі уваги автора перебуває проблема формування «пантеону» найвидатніших постатей в історії Харкова. З цією метою були проаналізовані дорадянські путівники по місту. Імена, які трапляються на сторінках путівників, заносилися у відповідну базу даних. У статті зазначені принципи побудови цієї бази даних та можливі інтерпретації одержаних результатів. Вона містить два поля – «особи» і «згадки». У першому полі фіксувалися ті імена, які трапляються на сторінках путівників, у другому – ті оцінки, які супроводжують певне ім’я. Разом із фіксацією імені особи зазначалася й соціальна чи професійна характеристика (вчений, військовий, архітектор, державний діяч тощо). У полі «згадки» залежно від характеру згадування тієї чи іншої особи зазначався коефіцієнт: якщо ім’я згадувалося без оцінок – це коефіцієнт 1 (1 бал), поєднання з такими епітетами, як «відомий», «визначний» та подібні – коефіцієнт 2 (2 бали), більш-менш докладна характеристика діяльності, передусім з погляду впливу на розвиток міста – коефіцієнт 3 (3 бали). У підсумку це дозволило створити певну ієрархічну систему імен і виокремити «ТОП-10». У перспективі це дозволить побачити систему імен у динаміці, коли деякі особи в певні періоди будуть «випадати» з кола лідерів, а інші потрапляти до цього списку. Також важливо буде зафіксувати зсуви в плані збільшення чи зменшення уваги до певної категорії осіб (мається на увазі соціальна та професійна характеристики). Загалом до бази даних потрапила інформація про більше ніж 650 осіб. Зроблено висновки про те, що на початку ХХ ст. у путівниках все менше згадували державних діячів та місцевих адміністраторів, а більше – художників, архітекторів, науковців. Також зазначено, що наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. список «місцевих героїв» у Харкові лише почав формуватися. Саме цим можна пояснити відсутність деяких відомих осіб у ТОП-10. Почасти це пов’язано також із тим, що й сам жанр путівника ще не оформився остаточно, а перші путівники радше нагадували інформаційні довідники, були тематично незбалансовані. Між тим цей матеріал може бути корисним для вивчення початкового етапу складання «харківського пантеону».