Технології баз даних у збереженні та дослідженні міської культурної спадщини
DOI:
https://doi.org/10.26565/2220-7929-2020-57-02Ключові слова:
інформаційні технології, бази даних, культурна спадщина, міські дослідженняАнотація
У статті представлено огляд цифрових проєктів, що присвячені міській культурній спадщині та ґрунтуються на використанні технологій баз даних. Починаючи з 2000-х років, ці технології стали невід’ємною складовою практики збереження та дослідження міської культурної спадщини. Причини популярності технологій баз даних у досліджуваному контексті насамперед пов’язані з їх ефективними механізмами зберігання, редагування, пошуку та аналізу інформації. Системи керування базами даних, що використовуються в цифрових проєктах, забезпечують документування різних історичних джерел (писемних, візуальних, усних тощо), явищ і процесів, а також надають додаткові можливості для презентації та візуалізації одержаних результатів. Безперечно, використання технологій баз даних позитивно впливає на теорію, методи та інструменти збереження та дослідження міської культурної спадщини. Між тим використання технологій баз даних та створення за їх допомоги цифрових архівів (банків даних) не може розглядатися як самодостатнє завдання та кінцевий результат цифрових проєктів, що присвячені міській культурній спадщині. Натомість доцільність і специфіка побудови баз даних мають визначатися їхнім потенційним впливом на вирішення певних прагматичних і концептуальних завдань. Слід також враховувати, що технології баз даних зазвичай не забезпечують повного перенесення інформації із первинних джерел в електронний формат. Натомість створювані банки даних перетворюються на джерела наступного покоління. Дискусійним залишається питання щодо перспектив використання технологій баз даних для збереження та дослідження міської культурної спадщини. Зрештою, на сучасному етапі актуальним залишається не лише розширення тематичної спрямованості баз даних, але також їхнє поєднання з іншими інформаційними технологіями, наприклад: геоінформаційними системами, 3D-моделюванням, доповненою та віртуальною реальністю, візуальним сторітелінгом тощо.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
