ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ САМОРОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ПЕДАГОГА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ
Анотація
DOI: https://doi.org/10.26565/2074-8922-2026-86-34
Мета. Метою статті є виявлення теоретичних аспектів вивчення проблематики самопізнання й саморозвитку педагога професійного навчання.
Методи. Методами дослідження були: контент-аналіз дефініцій ключових понять; типологізація явищ, що розглядаються; вивчення філософської, психологічної та педагогічної літератури.
Результати. Вивчення проблематики самопізнання й саморозвитку, надання психопедагогічної підтримки здобувачеві освіти на різних стадіях його розвитку зумовлює констатацію факту, що значна частка цієї роботи припадає на викладацький склад і конкретного педагога професійного навчання. Тільки педагог, який почав шлях систематичного самопізнання й саморозвитку та який активно здійснює самоосвіту, може ефективно допомагати іншим і створювати атмосферу, що сприяє культурі самовиховання. Особистість педагога професійного навчання досить різноманітна. Її ключовими компонентами є: педагогічна спрямованість особистості, професійна активність, педагогічні здібності, професійні знання й уміння, педагогічне мислення й уява, професійна самосвідомість. Сприятливі комбінації особистих особливостей педагога визначають високий рівень його професійної компетентності. Вони забезпечують успішність виконання педагогічної діяльності та професіоналізм педагогічної комунікації, що забезпечує досягнення високих результатів у педагогічній дії. Сьогодні існує досить велика кількість досліджень, згідно з якими педагоги умовно розподілені на кілька типів у залежності від співвідношення рівня самоприйняття особи та тенденції до самовдосконалення. Найчастіше за цією підставою диференціюють 4 типи педагогів: 1) самореалізований; 2) самостійний; 3) самостверджуваний; 4) конфліктно-суперечливий.
Висновки. Для ефективності процесів професійного саморозкриття й саморозвитку педагогам потрібні всебічна підтримка та допомога з боку керівництва закладу професійної освіти, що має здійснюватися шляхом створення певних умов: 1) взаємодія з педагогом на основі створення зони вільного вибору; 2) переадресація педагогові управлінських повноважень і розширення його функцій; 3) навчання педагогів самоорганізації в інтересах особистісного розвитку; 4) залучення педагогів до діяльності із самоорганізації на основі їх досвіду та індивідуальних можливостей.
Перспективою подальших досліджень вбачається вивчення інформаційно-освітнього середовища та технології, що сприяють ефективному професійному саморозвитку педагога професійного навчання.
Завантаження
Посилання
Antonova, O. (2014). Professional self-improvement of future teacher by development of its abilities and talents. New learning technologies, 81, 8-13. https://eprints.zu.edu.ua/12512/1/4.pdf (In Ukrainian).
Bilozerska, S. (2022). Professional and personal self-development of a future teacher. Visnyk of the Lviv University. Series Psychological sciences, 13, 3-10. https://doi.org/10.30970/PS.2022.13.1 (In Ukrainian).
Voloshenko, M. (2023). Professional self-development of a person as the evolution of his subject potential. Social Work and Education, 10(3), 336-347. https://doi.org/10.25128/2520-6230.23.3.7 (In Ukrainian).
Gabruk, O. O. (2024). Readiness of a vocational teacher for professional self-development: basic definitions and components. Problems of Engineering Pedagogic Education, (82), 102-109. https://doi.org/10.32820/2074-8922-2024-82-102-109 (In Ukrainian).
Gabruk O. O. (2024). Information and educational environment as a leading factor in the professional development of vocational education teachers. Problems of Engineering Pedagogic Education, (83), 136-147. https://doi.org/10.26565/2074-8922-2024-83-12 (In Ukrainian).
Karpenko O. G., Ostapchuk V. V. (2021). Theoretical aspects of self-development personality of applicants’ pre-professional majors in the conditions of extracurricular activities. Pedagogical almanac, (47), 76-82. https://doi.org/10.37915/pa.vi47.153 (In Ukrainian).
Kozolup, M. (2019). Professional and personal self-development of a prospective teacher through the prism of competency-based approach. Young Scientist, 1 (65), 369-371. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-1-65-84 (In Ukrainian).
Myronchuk, N. M. (2013). Professional and personal self-development of future teacher: intrinsic characteristics and ways of formation. New learning technologies, 76, 209-214. https://eprints.zu.edu.ua/12402/1/10.pdf (In Ukrainian).
Oliinyk, I. V. (2020). Self-management as technology of professional self-development and formation of research competence in future PhDs. Alfred Nobel University Journal of Pedagogy and Psychology, 2(20), 231-240. https://doi.org/10.32342/2522-4115-2020-2-20-27 (In Ukrainian).
Savchyn, M. V., Zamishchak, M. I., Zabolotska, S. I. (2021). Personal development of the future teacher: theoretical and methodological and empirical justification of the program. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Psychology, 3, 101-106. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.20 (In Ukrainian).
Tymoshchuk, H. V. (2021). Theoretical basis of readiness of teachers for professional self-development in the system of postgraduate education. Alfred Nobel University Journal of Pedagogy and Psychology, 1(21), 261-267. https://doi.org/10.32342/2522-4115-2021-1-21-30 (In Ukrainian).
Frytsiuk, V. A. (2017). Theoretical and methodical bases of training of future teachers for continuous professional self-development : doct. ped. sci’s thesis. Vinnytsia https://vspu.edu.ua/science/dis/des_12_3.pdf (In Ukrainian).
Abu-Tineh, A. M., Khasawneh, S. A., Khalaileh, H. A. (2011). Teacher self efficacy and classroom management styles in Jordanian schools. Management in Education, 25(4), 175-181. https://doi.org/10.1177/0892020611420597
Caprara, G. V., Vecchione, M., Alessandri, G., Gerbino, M., Barbaranelli, C. (2011). The contribution of personality traits and self-efficacy beliefs to academic achievement: a longitudinal study. The British Journal of Educational Psychology, 81(1), 78-96. https://doi.org/10.1348/2044-8279.002004
Dinther, M. V., Dochy, F., Segers, M. R. (2011). Factors affecting students’ self-efficacy in higher education. Educational Research Review, 6(2), 95-108. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2010.10.003
Karimova, N., Aripova, G. (2020). Peculiarities of professional self-development of a future teacher in the context of personality-oriented pedagogy. European Journal of Research and Reflection in Educational Sciences, Progressive Academic Publishing, 8(12) Pt. III)), 105-108. https://www.idpublications.org/wp-content/uploads/2020/12/Full-Paper-PECULIARITIES-OF-PROFESSIONAL-SELF-DEVELOPMENT-OF-A.pdf
Kola, A. J., Sunday, O. S. (2015). A review of teacher self-efficacy, pedagogical content knowledge (pck) and out-of-field teaching: focussing on Nigerian teachers. International Journal of Elementary Education, 4(3), 80-85. https://doi.org/10.11648/j.ijeedu.20150403.15
Korna-Opincane, E., Katane, I. (2018). Topicality of career guidance at schools for promoting of students’ professional self-determination. Research for rural development, 2, 252-258. https://doi.org/10.22616/rrd.24.2018.080
Lunenberg, M., Korthagen, F., Zwart, R. (2011). Self-study research and the development of teacher educators’ professional identities. European Educational Research Journal, 10(3), 407-420. http://dx.doi.org/10.2304/eerj.2011.10.3.407
Marinič, P (2023). Identity of vocational education and training teacher: pathways and competences. European Conference on Management Leadership and Governance, 19(1), 488-494. https://doi.org/10.34190/ecmlg.19.1.1904
Marschall, G. (2022). The role of teacher identity in teacher self-efficacy development: the case of Katie. Journal of Mathematics Teacher Education, 25, 725-747. https://doi.org/10.1007/s10857-021-09515-2
