ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ MOOC У ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ: ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ ДОСВІДУ ВПРОВАДЖЕННЯ КУРСУ «ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ У ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ»
Анотація
DOI: https://doi.org/10.26565/2074-8922-2026-86-31
Мета. Метою роботи є дослідження ефективності використання масових відкритих онлайн-курсів (MOOC) у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців-педагогів та визначення їх впливу на формування компетентностей цифрового оцінювання результатів навчання. Головна увага в цьому курсі приділяється аналізу практичного досвіду реалізації курсу «Оцінювання навчальних досягнень у цифровому середовищі», розробленого та проведеного на базі Навчально-наукового інституту «Українська інженерно-педагогічна академія» Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Це дослідження розглядає користь від упровадження цифрових інструментів для організації навчального процесу та процесу оцінювання. Крім того, у цьому дослідженні аналізується вплив онлайн-курсів на розвиток цифрових компетентностей майбутніх педагогів, рівень мотивації та ефективності подібного підходу.
Методи. У дослідженні використовуються методи аналізу наукової літератури, педагогічного моделювання, спостереження за навчальним процесом, анкетування студентів та статистичного аналізу результатів навчання. Для збору емпіричних даних застосовано аналітичні інструменти системи управління навчанням Moodle, результати тестування студентів, а також дані анкетування щодо оцінювання якості онлайн-курсу. Використано елементи learning analytics для аналізу цифрової активності студентів у процесі навчання. Дослідження проводилося протягом одного навчального семестру та включало аналіз результатів активності в Moodle та зворотного зв’язку студентів.
Результати. Ця стаття досліджує вплив цифрових інструментів та онлайн-курсів на ефективність освітнього процесу використання МООС. У процесі дослідження встановлено, що використання MOOC сприяє підвищенню мотивації студентів до навчання, розвитку цифрових навичок та формуванню практичних умінь роботи з сучасними освітніми платформами. Аналіз результатів тестування показав зростання середнього рівня успішності студентів після проходження курсу. Крім того, результати анкетування свідчать про високий рівень задоволеності студентів структурою курсу, якістю відеолекцій та практичними завданнями. Значна частина студентів відзначила, що курс сприяв формуванню навичок використання інструментів онлайн-оцінювання, зокрема Google Forms, Moodle, Classtime та інших цифрових сервісів.
Висновки. Результати цього експерименту з освоєння систем цифрового оцінювання підтверджують ефективність використання масових відкритих онлайн-курсів у професійній підготовці студентів. Дослідження показало, що інтеграція MOOC у навчальний процес сприяє розвитку цифрової компетентності майбутніх педагогів, підвищує рівень їхньої готовності до використання сучасних освітніх технологій та забезпечує більш гнучку організацію освітнього процесу. Отримані результати можуть бути використані для подальшого вдосконалення онлайн-курсів МООС.
Завантаження
Посилання
Bond M., Bedenlier, S., Marín V. I., Händel M. (2021). Emergency remote teaching in higher education: mapping the first global online semester. International Journal of Educational Technology in Higher Education,18, 50. https://doi.org/10.1186/s41239-021-00282-x
Bozkurt A., Zawacki-Richter O. (2021). Trends and Patterns in Distance Education (2014–2019): A Synthesis of Scholarly Publications and a Visualization of the Intellectual Landscape. International Review of Research in Open and Distributed Learning, 22(2), 19–45. https://doi.org/10.19173/irrodl.v22i2.5381
Cabero-Almenara J., Gutiérrez-Castillo J. J., Barroso-Osuna J., Rodríguez-Palacios A. (2023). Digital Teaching Competence According to the DigCompEdu Framework. Comparative Study in Different Latin American Universities. Journal of New Approaches in Educational Research, 12(2), 276–291. https://doi.org/10.7821/naer.2023.7.1452
Chen M.-S., Hsu T.-C., Tu Y.-F. (2025). The use of learning analytics and educational data mining to analyze teachers’ teaching in online environments: a systematic literature review. Interactive Learning Environments, 33(5), 3317–3332. https://doi.org/10.1080/10494820.2024.2443070
Gamage D., Perera I., Fernando S. (2020). MOOCs lack interactivity and Collaborativeness: Evaluating MOOC Platforms. International Journal of Engineering Pedagogy (iJEP), 10(2), 94–111. https://doi.org/10.3991/ijep.v10i2.11886
García-Peñalvo F. J., Corell A., Abella-García V., Grande M. (2020). Online assessment in higher education in the time of COVID-19. Education in the Knowledge Society, 21, 1–19. https://doi.org/10.14201/eks.23013
Henderikx M., Kreijns K., Castaño Muñoz J., Kalz M. (2019). Factors influencing the pursuit of personal learning goals in MOOCs. Distance Education, 40(2), 187–204. https://doi.org/10.1080/01587919.2019.1600364
Henderikx M., Kreijns K., Kalz M. (2017). Refining success and dropout in massive open online courses based on the intention–behavior gap. Distance Education, 38(3), 353–368. https://doi.org/10.1080/01587919.2017.1369006
Kovanović V., Joksimović S., Poquet O., Hennis T., Čukić I., de Vries P., Hatala M., Dawson S., Siemens G., Gašević D. Exploring communities of inquiry in Massive Open Online Courses. Computers & Education. 2018;119:44–58. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2017.11.010
Levy-Feldman I. (2025). The Role of Assessment in Improving Education and Promoting Educational Equity. Education Sciences, 15(2), 224. https://doi.org/10.3390/educsci15020224
Martin F., Sun T., Westine C. (2020). A systematic review of research on online teaching and learning from 2009 to 2018. Computers & Education, 159, 104009. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2020.104009
Mattar J., Santos C. C., Cuque L. M. (2022). Analysis and comparison of international digital competence frameworks for education. Education Sciences, 12(12), 932. https://doi.org/10.3390/educsci12120932
Mena-Guacas A. F., López-Catalán L., Bernal-Bravo C., Ballesteros-Regaña C. Educational Transformation Through Emerging Technologies: Critical Review of Scientific Impact on Learning. Education Sciences. 2025;15(3):368. https://doi.org/10.3390/educsci15030368
Romero C., Ventura S. (2020).Educational data mining and learning analytics: An updated survey. Wiley Interdisciplinary Reviews: Data Mining and Knowledge Discovery, 10(3), e1355. https://doi.org/10.1002/widm.1355
Røe Y., Wojniusz S., Bjerke A. H. (2022). The digital transformation of higher education teaching: Four pedagogical prescriptions to move active learning pedagogy forward. Frontiers in Education, 6, 784701. https://doi.org/10.3389/feduc.2021.784701
Stracke C. M., Trisolini G. A (2021). Systematic Literature Review on the Quality of MOOCs. Sustainability, 13(11), 5817. https://doi.org/10.3390/su13115817
Xu L., Wang F., Yu B. (2018). Social network analysis of MOOC learners’ knowledge building. In: Yu S., Ally M., Tsinakos A. (eds) Mobile and Ubiquitous Learning. Perspectives on Rethinking and Reforming Education. Springer, Singapore. https://doi.org/10.1007/978-981-10-6144-8_21
Yang L., Zou J., Gao J., Fan X. (2023). Assessing the effectiveness of massive open online courses on improving clinical skills in medical education in China: A meta-analysis. Heliyon, 9(8), e19263. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e19263
Zawacki-Richter O., Conrad D., Bozkurt A., Aydin C. H., Bedenlier S., Jung I., … Xiao J. (2020). Elements of Open Education: An Invitation to Future Research . The International Review of Research in Open and Distributed Learning, 21(3), 319–334. https://doi.org/10.19173/irrodl.v21i3.4659
Zhang H., Hossain M. N., Zhen K., Kumar N. (2024). Understanding the success factors of MOOCs’ retention intention: A Necessary Condition Analysis. PLOS ONE, 19(11), e0310006. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0310006
