ДИСКУРСИВНІ МАРКЕРИ ТА ЗНИЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ БАР’ЄРІВ У ПРОФЕСІЙНО ЗОРІЄНТОВАНОМУ НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

DOI: https://doi.org/10.26565/2074-8922-2026-86-18

Мета. Стаття має на меті синтезувати наукові підходи до вивчення дискурсивних маркерів і суміжних конструктів, щоб з’ясувати механізми, через які навчання, орієнтоване на дискурсивні маркери, сприяє зниженню комунікативних бар’єрів у студентів закладів вищої освіти в контексті EFL/ESP, а також окреслити педагогічні умови його ефективної реалізації.

Методи. У дослідженні використано теоретичний аналіз і синтез, зокрема огляд наукової літератури, порівняння наявних підходів та інтеграцію їх ключових положень.

Результати. Аналіз показав, що комунікативні бар’єри в EFL/ESP зумовлюються не лише мовною неточністю, а й дискурсивними та інтеракційними труднощами, що впливають на зв’язність мовлення, керування взаємодією, узгодження значення та прагматичну доречність. У проаналізованих дослідженнях дискурсивні маркери постають як педагогічно значущі ресурси в чотирьох взаємопов’язаних площинах. По-перше, у забезпеченні когерентності й когезії вони допомагають експлікувати причинно-наслідкові, контрастивні, часові та інференційні зв’язки, при цьому зменшують інференційне навантаження й підвищують прозорість дискурсу. По-друге, у керуванні взаємодією вони підтримують входження в тему, її переорієнтацію, підсумовування та завершення комунікативних послідовностей, що робить усну взаємодію більш передбачуваною й керованою. По-третє, у відновленні та узгодженні значення дискурсивні маркери полегшують уточнення, переформулювання та перевірку розуміння, даючи студентам змогу долати непорозуміння без порушення перебігу взаємодії. По-четверте, у прагматичному позиціюванні вони сприяють пом’якшенню висловлення, маркуванню позиції та ввічливості, допомагаючи студентам узгоджувати свої висловлення з академічними й професійними нормами. Огляд також засвідчив, що педагогічна цінність дискурсивних маркерів залежить від того, чи розглядаються вони не як ізольовані слова-зв’язки, а як функційно й контекстуально чутливі ресурси. Їх дидактичний потенціал посилюється завдяки цілеспрямованому помічанню, керованій практиці, жанрово чутливим завданням і систематичному зворотному зв’язку, що забезпечують перенесення цих ресурсів у студентське усне й писемне мовлення.

Висновки. Дослідження дає підстави стверджувати, що навчання, орієнтоване на дискурсивні маркери, може сприяти зниженню комунікативних бар’єрів в EFL/ESP через поліпшення зв’язності, керування взаємодією, узгодження значення та прагматичної доречності. Подальші дослідження мають перевірити його ефективність у різних освітніх контекстах, жанрах, на різних рівнях володіння мовою та в різних режимах комунікації.