ЛІНГВОДИДАКТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КЛОУЗ-ТЕСТІВ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)»
Анотація
DOI: https://doi.org/10.26565/2074-8922-2026-86-15
Актуальність проблеми. Умови воєнного стану в Україні спричинили глибокі трансформації в національній освіті загалом і вищої освіти зокрема. Законодавчі зміни дозволили системі освіти адаптуватися до нових реалій воєнного стану: цифровізація освіти, прискорена глобальними кризами та війною, виявила необхідність адаптуватися до методів дистанційного навчання, яке змінило структуру комунікацій, механізми оцінювання та характер взаємодії між учасниками освітнього процесу. Сучасний етап розвитку вищої освіти в Україні характеризується переорієнтацією освітнього процесу з репродуктивного засвоєння знань на формування компетентностей, необхідних для майбутньої професійної діяльності. Особливу роль у цьому процесі відіграє мовна підготовка студентів, зокрема в межах курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)», який забезпечує формування навичок фахового усного й писемного мовлення. У зв’язку з цим актуалізується проблема добору ефективних методів навчання й оцінювання, що поєднували б контроль, самоконтроль і розвиток мовленнєвих умінь. Одним із таких методів є клоуз-тестування, яке дозволяє діагностувати рівень мовної компетентності студентів і водночас сприяти її розвитку.
Мета дослідження. У статті здійснено комплексний аналіз дидактичного потенціалу клоуз-тестів у процесі викладання курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» у закладах вищої освіти. Розкрито сутність клоуз-тестування як інструменту формувального оцінювання, окреслено його місце в системі сучасних методів мовної підготовки майбутніх фахівців. Запропоновано класифікацію клоуз-тестів, визначено методичні умови їх ефективного застосування, наведено приклади завдань професійно орієнтованого спрямування.
Методи дослідження. При підготовці статті використано метод аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, присвячений питанням цілей, організації, методів, прийомів і технологій навчання та контролю рівня навченості на всіх ступенях мовного навчання. Для досягнення мети та розв'язання поставлених завдань також використовувався комплекс емпіричних та загальнонаукових методів: спостереження, індукція і дедукція, аналіз і синтез, аналогія, порівняння, узагальнення, термінологічний, функціональний, системний, когнітивний аналізи, а також метод лінгводидактичного аналізу тексту.
Результати дослідження. У статті здійснено комплексний аналіз дидактичного потенціалу клоуз-тестів у процесі викладання курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» у закладах вищої освіти: розкрито сутність клоуз-тестування як інструменту формувального оцінювання, окреслено його місце в системі сучасних методів мовної підготовки майбутніх фахівців, запропоновано класифікацію клоуз-тестів, визначено методичні умови їх ефективного застосування, наведено приклади завдань професійно орієнтованого спрямування.
Граматичні клоуз-тести в курсі «Українська мова (за професійним спрямуванням)» виконують формувальну, діагностичну та корекційну функції, забезпечуючи засвоєння нормативних граматичних моделей у професійному мовленні та сприяючи підвищенню мовної культури майбутніх фахівців.
Стилістичні клоуз-тести в курсі «Українська мова (за професійним спрямуванням)» виконують формувальну та корекційну функції, сприяють усвідомленню норм функціональних стилів і забезпечують підготовку студентів до нормативної професійної комунікації в академічному та діловому середовищах.
Лексичні клоуз-тести виконують функцію інструменту формування та контролю лексичної компетентності, забезпечуючи засвоєння термінологічної й загальнонаукової лексики в контексті професійного мовлення та сприяючи розвитку усвідомленого, а не репродуктивного володіння словом.
Контекстуально-смислові клоуз-тести в курсі «Українська мова (за професійним спрямуванням)» виконують інтегративну та діагностичну функції, забезпечуючи формування навичок цілісного розуміння професійних текстів і розвиток академічної та професійної комунікативної компетентності студентів.
Висновки. Доведено, що до основних переваг клоуз-тестів належать об’єктивність, універсальність, можливість адаптації до різних спеціальностей і форм навчання. Водночас ефективність цього методу залежить від якості добору текстів і чіткого формулювання завдань. Можна зробити висновок, що клоуз-тест замінює цілу серію вузькоспрямованих завдань, дозволяє заощаджувати час та зусилля.
Перед традиційними тестами переваги клоуз-тестів полягають в їхній здатності комплексно перевіряти мовну компетентність, а не лише відтворювати ізольовані знання. До основних переваг можна віднести такі: rлоуз-тести ґрунтуються на цілісному тексті, тому перевіряють розуміння мовних одиниць у контексті, тоді як традиційні тести часто орієнтовані на окремі правила чи факти; один клоуз-тест одночасно активізує лексичну, граматичну, синтаксичну та стилістичну компетентності, на відміну від традиційних тестів, що зазвичай вимірюють їх розрізнено; на відміну від тестів із вибором відповіді, клоуз-тести значно знижують фактор випадковості, оскільки правильна відповідь має відповідати кільком параметрам одночасно (зміст, форма, стиль); результати клоуз-тестів дають змогу виявити глибину розуміння тексту, рівень сформованості професійно орієнтованого мовлення та типові мовні труднощі студентів; клоуз-тести ефективні не лише як контрольний, а й як навчальний інструмент, оскільки сприяють рефлексії, самокорекції та розвитку мовної компетентності.
Отже, клоуз-тести, на відміну від традиційних тестових форм, забезпечують контекстуально зумовлене, інтегроване та діагностично значуще оцінювання мовної компетентності, що підвищує їхню валідність у процесі професійно орієнтованого мовного навчання.
Завантаження
Посилання
Afonina, D. S. (2015). Creation and use of cloze tests in the process of studying the Ukrainian language in higher educational institutions. Modern informational technologies and innovative methods in professional training: methodology, theory, experience, problems, (41), 215–219. https://dspace.vspu.edu.ua/items/834d5f66-563f-4016-8cce-4a501b4da284 (In Ukrainian).
Klymova, K. (2025). Speech aspect of the formation of proactivity as a personal quality of future managers. Scientific activity as a pathway to developing professional competencies of future specialists (NPK-2025): proceedings of the International Scientific
and Practical Conference, December 4-5, 2025, Sumy, Ukraine. https://drive.google.com/file/d/1GEq2DcfPEV3q2c5CmgSNRF_uncmHhytO/view (In Ukrainian).
Kruglova, N. V., Dykhovychnyi, O. O., Alekseeva, I. V. (2020). Features of the application of mathematical models of tests in the conditions of remote control. Mathematical machines and systems, 2, 105 – 116. https://doi.org/10.34121/1028-9763-2020-2-105-116 (In Ukrainian).
Muzalevska, Ya. A. (2019). The use of cloze tests in the study of foreign languages. Foreign languages in higher education: linguistic, psychological, pedagogical and methodological perspectives: materials of the 4th All-Ukrainian scientific-practical Internet conference with international participation. Kharkiv: Yaroslav the Wise National Law University. https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/69977 (In Ukrainian).
Ovdiychuk, V. A. (2024). Reflection as an important component of critical thinking and peculiarities of its formation. Innovative Pedagogy, 67(2), 137-140. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2023/67.2.27 (In Ukrainian).
Onoprienko, O. V. (2016). Formative assessment of students' academic achievements: essence and implementation methodology. Ukrainian educational journal, 4, 36–42. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_2016_4_8 (In Ukrainian).
Petukhova, L., Voropai, N., Balokha, A. (2024). The using of the educational environment in crisis conditions. Scientific Innovations and Advanced Technologies, 8(36), 1321–1332. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-8(36) (In Ukrainian).
On Higher Education: Law of Ukraine dated 01.07.2014 No. 1556-VII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/ed20140701#Text (In Ukrainian).
Rotova, Н., Chuieshkova, О. (2026). Features of implementing formative teaching in the course of “Ukrainian language (professionally oriented)”. Education. Innovation. Practice, 14(1), 106–112. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i1-014 (In Ukrainian).
Samoilenko, A. V. (2023). Information resources for teaching Ukrainian lexicology in a digital educational environment. Trends and Prospects for the Development of Science and Education in the Context of Globalization: materials of the International Scientific and Practical Internet Conference of February 28, 2023. (Issue 91, pp. 83–85). https://0a30397da1.clvaw-cdnwnd.com/12ac69b5c0bec343f11779551473023e/200000520-03ba203ba5/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%2091-4.pdf?ph=0a30397da1 (In Ukrainian).
Cabinet of Ministers of Ukraine. (2022). Strategy for the Development of Higher Education in Ukraine for 2022–2032. Kyiv. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/news/2022/04/15/VO.plan.2022-2032/Stratehiya.rozv.VO-23.02.22.pdf (In Ukrainian).
Black, P., Wiliam, D. (1998). Assessment and classroom learning. Assessment in Education: Principles, Policy & Practice, 5(1), 7–74. https://doi.org/10.1080/0969595980050102
Bloom, B. S., Madaus, G. F., Hastings, J. T. (1971). Handbook on formative and summative evaluation of student learning. New York: McGraw-Hill. https://www.scirp.org/reference/ReferencesPapers?ReferenceID=1614141
Scriven, M. (1967). The Methodology of Evaluation. In: Stake, R.E., Ed., Curriculum Evaluation, Rand McNally, American Educational Research Association, Chicago, 39-83. https://www.scirp.org/reference/referencespapers?referenceid=2644760
Taylor, W. L. (1953). Cloze procedure: A new tool for measuring readability. Journalism Quarterly, 30, 415–433. https://gwern.net/doc/psychology/writing/1953-taylor.pdf
Vysotska, O. (2023). Testing as a language assessment tool: Ukrainian experience. The Modern Higher Education Review, (8), 54–64. https://doi.org/10.28925/2617-5266.2023.87 (In Ukrainian).