ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАГІСТРІВ
Анотація
DOI: https://doi.org/10.26565/2074-8922-2025-85-10
Стаття присвячена визначенню теоретичних підстав застосування електронних освітніх ресурсів для формування компетентності магістрів.
З’ясовано, що електронний ресурс – це ресурс у цифровій формі, для використання якого необхідні засоби обчислювальної техніки і який є самостійним, закінченим продуктом, що містить інформацію в електронній формі й призначений для тривалого зберігання й багаторазового використання. Видами електронних ресурсів є: електронні текстові еквіваленти друкованих видань; бази даних; нові форми публікацій, що не мають друкованих аналогів; електронні публікації аудіо- і відеоінформації; мультимедійні продукти; електронні ігри; електронні зразки друкованих видань. Сьогодні успішно інтегрованими в освітній процес стали такі цифрові інтегрувальні модульні освітні середовища як PIES (personalized integrated educational system) та МООC (massive online open course). У ході дослідження були визначені основні принципи ефективного застосування електронних освітніх ресурсів у процесі підготовки магістрів. Також було визначено перелік дидактичних умов застосування електронних освітніх ресурсів, що враховують специфіку підготовки магістрів у галузі інженерних систем і технологій: розробка засобів оцінки результатів навчання, спроєктованих з урахуванням цілей діагностики, етапів навчання й вимог педагогічної кваліметрії; розробка методичного супроводу навчальної, контрольно-оцінної й управлінської діяльності викладачів ЗВО з використанням сучасних цифрових рішень; залучення до процесу забезпечення якості підготовки всіх суб’єктів освітньої діяльності на основі розвитку мотивації, рефлексії й навчання.
Методи дослідження (аналіз психолого-педагогічних і філософських джерел, нормативно-правових актів та методичної літератури, систематизація та узагальнення, педагогічне спостереження) дозволили дійти висновку, що електронні освітні ресурси можуть забезпечити формування інформаційно-цифрової компетентності магістрів.
Результати дослідження доцільно впровадити у процес підготовки магістрів комп’ютерних систем та мереж, створивши методику розвитку їх інформаційно-цифрової компетентності та визначивши критерії й показники рівня її сформованості.
Як цитувати: Зирянов Д. А. Застосування електронних освітніх ресурсів для формування компетентності магістрів. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. 2025. Вип. 85. С. 115-126. https://doi.org/10.26565/2074-8922-2025-85-10
Завантаження
Посилання
2. Dudka, T. Y., Chumak, M. Y. (2024). Electronic educational resources as a tool for increasing the effectiveness of blended learning: challenges and prospects. Academic Notes. Series: Pedagogical Sciences, (213), 271-275. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2024-1-213-271-275 (In Ukrainian).
3. Zyryanov, D. A., Deineko, T. S. (2024). Modeling of cross-cutting information and digital competencies of masters. Problems of Engineering Pedagogic Education, (83),148-160. https://doi.org/10.26565/2074-8922-2024-83-13 (In Ukrainian).
4. Kucheruk O. A., Magdych T. P. (2020). The use of electronic educational resources for lyceum student’s civic competence formation while learning ukrainian language. Information Technologies and Learning Tools, 75(1), 56-75. https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/issue/view/104 (In Ukrainian).
5. Samko, А. (2021). Digital competence of pedagogical staff in the system of postgraduate pedagogical education. Educational Analytics of Ukraine, 2 (13), 33-43. DOI: 10.32987/2617-8532-2021-2-33-43 https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/726326/1/3_%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%BE%20%D0%90.%D0%9C.pdf (In Ukrainian).
6. Sypchenko, О. (2021). Formation of digital competence of masters of education in distance learning conditions. Abdullayev A., Rebar I. (etc.). Modern education, training and upbringing: collective monograph, Іnternational Science Group, Boston, Primedia eLaunch. DOI: 10.46299/ISG.2021.MONO.PED.I https://isg-konf.com/wp-content/uploads/2021/04/Monograph-USA-Pedagogy-2021-I-isg-konf.pdf (In Ukrainian).
7. Topolnyk, Ya.(2021). Principles of forming information and communication competence of future masters and doctors of philosophy in the field of education. Humanization of the educational process, 1 (100), 44-54. https://doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245394 (In Ukrainian).
8. Sharov, S. (2023). Using an information system to form an individual educational trajectory. 2nd International Conference on Innovative Solutions in Software Engineering Ivano-Frankivsk, Ukraine, November 29-30, 2023, pp. 174-178. https://doi.org/10.5281/zenodo.10397356 (In Ukrainian).
9. Blyznyuk, O., Hotsaniuk, T. (2024). Digital Competence Among the Key Components of Future Masters of Primary Education Professional Training: Theoretical Interpretations. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, 11(1), 164–172.
https://doi.org/10.15330/jpnu.11.1.164-172 (In Ukrainian).
10. OECD (2020). The Digitalisation of Science, Technology and Innovation: Key Developments and Policies, OECD Publishing, Paris. https://doi.org/10.1787/b9e4a2c0-en
11. Zhernovnykova, O., Nalyvaiko, О., Nalyvaiko, N. (2019). Formation of information and digital competence of future teachers in the context of the development of the New Ukrainian School. Theory and practice of introduction of competence approach to higher education in Ukraine, Vienna, Premier Publishing, pp. 208-216. https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/23212 (In Ukrainian).
12. Falloon, G. (2020). From digital literacy to digital competence: the teacher digital competency (TDC) framework. Educational Technology Research and Development, 68, 2449–2472. https://doi.org/10.1007/s11423-020-09767-4
13. Watson, W. R., Watson, S. L., Reigeluth, C. M. (2015). Education 3.0: Breaking the mold with technology. Interactive Learning Environments, 23(3), 332-343. https://doi.org/10.1080/10494820.2013.764322
14. Wilcox, C. (2015). The role of automation in undergraduate computer science education. SIGCSE '15: Proceedings of the 46th ACM Technical Symposium on Computer Science Education, рр. 90-95. https://doi.org/10.1145/2676723.2677226
15. Freitas, S. I., Morgan, J., Gibson, D. (2015). Will MOOCs transform learning and teaching in higher education? Engagement and course retention in online learning provision. British Journal of Educational Technology. 46(3), 455-471. https://doi.org/10.1111//bjet.12268
